ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Анотація

У статті проаналізовано особливості початкової освіти в Словацькій республіці. З’ясовано особливості здобуття початкової освіти та її місця в загальній структурі системи освіти, терміни навчання в початковій школі. Мета публікації полягає у виявленні та аналізі особливостей початкової освіти в Словацькій республіці. Серед методів, які використовувалися в процесі дослідження, чільне місце належить контент-аналіз наукових розвідок вітчизняних компаративістів з метою виокремлення особливостей початкової освіти в Словацькій республіці (місце в структурі системи освіти, початок та терміни навчання, головні реформи, управління та фінансування). Звернено увагу на процеси реформування початкової освіти в контексті нормативних документів з питань освіти Словаччини (закон «Про виховання та освіту» (2008), Статут Міністерства освіти, науки, розвитку молоді (2024), Стратегія Словацької Республіки щодо рівності, інтеграції та участі ромів до 2030 року (2021)). З’ясовано особливості здобуття початкової освіти та її місця в структурі системи освіти, терміни навчання в початковій школі. Звернено увагу на законодавчий контекст процесів реформування початкової освіти. Управління закладами освіти здійснюється «регіональними урядами» – місцевими органами державного управління освітою, які діють як окремі юридичні особи та здійснюють управління освітою в областях. Зміст початкової освіти представлений освітніми галузями «Мова та спілкування», «Людина і природа», «Людина і суспільство», «Людина і цінності», «Математика й робота з інформацією», «Людина і світ праці», «Мистецтво та культура», «Здоров’я і рух», а також наявністю трансверсійних тем щодо особистісного та соціального розвитку, екологічної освіти, медіа-освіти, мультикультурної освіти тощо. Акцентовано увагу на досвід Словаччини в питаннях організації освітнього процесу для дітей-ромів у початкових школах , що актуалізує його для використання в початкових школах Закарпаття. Адже ромське населення завжди було невід’ємною частиною демографічного різноманіття Закарпаття, проте представники саме цієї національної спільноти традиційно найменш залучені до освітніх процесів.