ПОЛІТИКА «ДВОЗМІННИХ» ШКІЛ: ПРАВО НА ОСВІТУ ДІТЕЙ РОМСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Анотація

У статті аргументовано значущість вивчення досвіду правозахисників Словацької Республіки в галузі освіти, зокрема лобіювання питання залучення дітей ромського населення до середовища закладів загальної освіти. Вивчено питання «двозмінних» закладів освіти, що позиціонуються урядом Словацької Республіки як ефективний шлях забезпечення дітей ромського населення доступною, якісною освітою. На підставі аналізу психолого-педагогічних джерел виокремлено особливості державної політки словацького уряду в галузі інклюзивної освіти: формування державної політики щодо осіб з особливими освітніми потребами взагалі та дітей ромського населення зокрема під впливом політики Європейського Союзу; реформування освіти для залучення дітей ромського населення з метою подолання економічних і соціальних труднощів; складність реалізації програм, попри допомогу Європейського Союзу, наскрізність і наступність траєкторії інклюзивної освіти, що відображені в змісті політичних ініціатив уряду країни; інтенсифікація фінансування розвитку інклюзивної освіти через низку законодавчих ініціатив. Проаналізовано зусилля громадських організацій, захисників прав людини щодо подолання сегрегації в Словацькій Республіці через пояснення сутності  «двозмінних» шкіл для дітей ромського населення. Підкреслено, що громадські організації, зокрема Центр громадянських прав і прав людини, активно виступають проти такого формату навчання, стверджуючи, що «двозмінні» школи призводить до подальшої сегрегації ромських дітей, замість сприяння їхній інтеграції в загальну систему освіти. Констатовано наполегливість у розумінні недоцільності інвестицій Європейського Союзу в розвиток цих шкіл, які вважають виключно інституційним закріпленням сегрегації. За даними досліджень, система двозмінних шкіл створює умови, в яких ромські діти ізольовані від інших учнів, що суперечить основним принципам рівного доступу до освіти. Підкреслено значущість державної політики на розвиток інклюзивної освіти, а не на підтримку сегрегованих закладів освіти.

Перспективні напрями дослідження пов’язані з аналізом змісту траєкторії інклюзивної освіти в Словацькій Республіці, що відображений в змісті політичних ініціатив уряду країни і спрямований на інтенсифікацію розвитку інклюзивної освіти через низку законодавчих ініціатив.