РОЗШИРЕННЯ ЗМІСТУ Й НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У КОНТЕКСТІ ЧИННИХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ РЕФОРМ (1863‒1883 РР.)

Ірина Володимирівна Таможська

doi:10.36550/2415-7988-2024-1-215-269-276

Ірина Володимирівна Таможська Навчально-науковий інститут міжнародної освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0865-2380

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-215-269-276

Ключові слова: Університетський Статут 1863 року, розпорядження, циркуляри, правила, інститут професорських стипендіатів, приват-доцентура, наукові ступені, учені звання, пробні лекції, дисертація

Анотація

Мета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.

Посилання

Відомості про діяльність та стан наших навчальних закладів. Журнал Міністерства народної просвіти. Жовтень. 1876. Ч. СLXXXVІІ, С. 180–209.
Даценко І. С. Інститут приват-доцентів та підготовка молодих науковців в університетах Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2009. Вип. 98. С. 9–13.
Зеленська Л. Д. Учені ради в системі діяльності університетів України XIX століття : дис. ... докт. пед. наук : 13.00.01. Харків, 2012. 612 с.
Корж-Усенко Л. В. Концептуальні та організаційно-педагогічні засади розвитку освітнього процесу у вищій школі України (1905–1920 рр.) : дис. … докт. пед. наук : 13.00.01. Суми, 2019.
Куліш С. М. Традиції та новації у процесі підготовки науково-педагогічних кадрів Харківського університету у ХІХ – на початку ХХ століття : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. 552 с.
Левицька Н. М. Кваліфікаційно-професійний рівень викладачів-гуманітаріїв вищих навчальних закладів Наддніпрянщини (ХІХ – початок ХХ століття). Гуржіївські історичні читання. 2012. Вип. 5. С. 207–209.
Правила для випробування на звання дійсного студента та на ступінь кандидата в Новоросійському університеті. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1865–1870). 1874. Т. 4. С. 487–491.
Правила про термін та порядок проведення в Університеті Св. Володимира випробувань на звання дійсного студента та на вчені ступені. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1865–1870). 1874. Т. 4. С. 949–955.
Правила про термін та порядок проведення випробувань на вчений ступінь магістра в Новоросійському університеті. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1865–1870). 1874. Т. 4. С. 940–941.
Правила про термін та порядок проведення випробувань на фармацевтичне звання в Харківському університеті. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1871–1873). 1881. Т. 5. С. 1277–1278.
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII (зі змінами та допов.) [Електронний ресурс]. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page
Про доповнення та зміни таблиць випробувань на ступінь магістра по історико-філологічному та юридичному факультетах. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1871–1873). 1881. Т. 5. С. 70–75.
Про зміни § 11-го правил про строки та порядок проведення випробувань в Університеті Св. Володимира на звання дійсного студента та на вчені ступені. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1871–1873). 1881. Т. 5. С. 382–383.
Про зміни §6 правил про термін та порядок випробувань на звання дійсного студента та на ступінь кандидата в Новоросійському університеті. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1865–1870). 1874. Т. 4. С. 955–956.
Самойленко О. Інститут професорських стипендіатів як один із шляхів підготовки професійних істориків в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Історіографічні дослідження в Україні. 2017. Вип. 27. С. 334–357.
Сучасний літопис. Університетське питання. Журнал Міністерства народної просвіти. Жовтень. 1876 р. 1876. Ч. CLXXXVII. С. 131–178.
Таможська І. В. Законодавче забезпечення процесу підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. Вип. 69. Т. 1. С. 32–37. URL: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.69-1.5
Таможська І. В. Запровадження приват-доцентури у вітчизняних університетах дореволюційної доби : історико-педагогічний аспект. Педагогіка та психологія. Харків, 2017. Вип. 58. С. 291–304. URL: http://doi.org/10.5281
/zenodo.1117081
Таможська І. В. Розвиток системи приват-доцентури в університетах Придніпровської України (1863–1917 рр.) : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. 452 с.
Таможська І. В. Стан процесу підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). Педагогіка вищої та середньої школи. Кривий Ріг, 2017. Вип. 1 (50). С. 230–242. URL: https://doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1307
Таможська І. В. Теоретичні і методичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : автореф. дис. ... докт. пед. наук : 13.00.01. Полтава, 2020. 40 с.
Таможська І. В. Теоретичні і методичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : дис. … докт. пед. наук : 13.00.01. Полтава, 2020. 654 с.
Циркулярна пропозиція щодо відправлення відряджених за кордон для підготовки до професорського звання. Збірник розпоряджень Міністерства народної просвіти (1865–1870). 1874. Т. 4. С. 371–372.