ЗМІННІСТЬ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОЇ ПРАЦІ УЧНІВ ВПРОДОВЖ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Анотація

У статті охарактеризовано змінність підходів до організації продуктивної праці учнів протягом другої половини ХХ ст., її взаємопов’язаність з чинниками соціально-економічного характеру, показано цілісність цих процесів; з опорою на фактологічний матеріал і дані архівних документів розкрито форми організації продуктивної праці, що мали практичну спрямованість та результативність; висвітлено динаміку змін, яка відображала увагу до питань організації продуктивної праці, як необхідної складової суспільного виробництва.

Встановлено, що зміна підходів до організації продуктивної праці учнів полягала в наступному:

– у період з 1952 по 1966 рр. – у наближенні трудової підготовки та праці учнів до умов реального виробництва та запровадженні обов’язкового виробничого навчання, що було зумовлено розбудовою в країні комплексу підприємств важкої промисловості та необхідністю підготовки до цього робітничих кадрів, готових до широкопрофільної праці;

– у період з 1966 по 1984 рр. – у поглибленні політехнічної спрямованості та перенесенні продуктивної праці учнів на базу міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, що було пов’язано з економічним підйомом і інтенсифікацією виробництва й новими вимогами до всіх категорій працівників;

– у період з 1984 по 1991 рр. – у запровадженні нової форми залучення учнів до продуктивної праці – шкільних кооперативів, якій передувала відмова від професіоналізації старшої школи, обумовлена новим баченням завдань трудової підготовки в умовах тогочасної соціально-економічної дійсності та поширення ринкових умов господарювання;

– у період з 1991 по 1999 рр. – в унеможливленні залучення учнів до промислової продуктивної праці та приверненні уваги до інших її видів, що здійснювалися у формах, які підпорядковувалися вимогам госпрозрахунку та самофінансування.

Подальше вивчення досліджуваної проблеми вимагає з’ясування особливостей організації трудової підготовки та змінності підходів до питань залучення учнів до продуктивної праці на початку ХХІ ст. з метою обґрунтування педагогічно та соціально-необхідних технологій реалізації технологічної освіти в Новій українській школі, які задовольнятимуть існуючі соціальні виклики сьогодення.