ҐЕНЕЗИС ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

У статті розкрито етапи історичного розвитку географічних досліджень. У розвитку поглядів на єдиної географії простежуються три основні етапи, кожному у тому числі відповідає певна парадигма, що у сукупності становлять парадигму цілісності (єдності) географії. На першому етапі в рамках хорологічної парадигми вирішувалося завдання просторового аналізу геосистем на основі порівняльно-описового методу. З середини ХIХ століття починається новий етап розвитку географії, коли в рамках хронологічної парадигми вирішується завдання тимчасового аналізу географічних (територіальних) систем (геосистем) природно-історичним методом, їхнє пояснення. Разом ці дві парадигми утворюють у першій половині ХХ ст. єдину – просторово-тимчасову. І, нарешті, у межах антропоекологічної парадигми із середини ХХ ст. вирішується завдання аналізу взаємодії суспільства та природи на різних історичних етапах та його прогнозу. Крім того, на перетині трьох названих напрямків формується ряд географічних дисциплін та й сама географія. Це, зокрема, просторово-часовий аналіз геосистем, вивчення їхньої будови, функціонування та динаміки, господарського освоєння природного середовища, розвитку природно-соціально-економічних геосистем. Метою сучасної географії є вивчення законів розвитку природно-суспільних просторово-часових геосистем, що формуються на земній поверхні у процесі взаємодії суспільства та природи, розробка методів прогнозування та управління цими системами.

Важливо також відзначити пошуки географами просторових закономірностей у розміщенні продуктивних сил, розселенні населення («теорія центральних місць», теорія «полюсів зростання» та «центрів розвитку» та розвиток «регіональної науки»). У світовій географії виділяються три основні підходи до пізнання об’єкта науки – просторовий, регіональний комплексний та еколого-географічний.