«РИСУНОК» ЯК ТЕОРЕТИЧНЕ ПОНЯТТЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Анотація
Мета дослідження: уточнення поняття «рисунок» вищої школи відповідно новітнім теоретичним та практичним розробкам сучасного наукового розвитку різноманітних сфер діяльності людини. Завданням є обґрунтування формулювання сутності цього поняття і визначення його найбільш специфічних особливостей та характерних ознак, що зумовить можливість подолати певні неточності та протиріччя.
Застосовано методи аналізу і синтезу, які забезпечили змогу виявити певні неточності та протиріччя у традиційному формулюванні теоретичного поняття «рисунок» вищої школи. Задіяно також метод порівняння, що надало змогу зіставити між собою різноманітні підходи у тлумаченні цього поняття та обрати найбільш ефективні напрями його модернізації.
Результати: у дослідженні було визначено, що поняття «рисунок» нелогічно розглядати лише як вид образотворчого мистецтва але доцільно вважати це поняття також у якості певної інтелектуальної системи. Крім того, було з’ясовано характерні ознаки понять «рисунок» і «графіка» у яких, зокрема, визначено, що «графіка» виконує певну об’єднуючу роль сучасних друкарських технологій і традиційних графічних робіт, які виконуються «від руки» тобто без застосування креслярських інструментів. Також, було проведено певні порівняння понять «рисунок» і «живопис», що надало змогу визначити, зокрема, характерні особливості застосування різноманітних ліній (як художнього засобу) у цих різновидах образотворчого мистецтва. Отже, визначено, що не лінії самі по собі є визначальною ознакою «графіки» і «рисунка», оскільки лінію використовують і в живопису, а саме особливості просторового та тонового співвідношення між цими лініями з відповідними художніми техніками їх створення слід вважати однією із характерних ознак.
Висновки: у наслідок уточнення наукового поняття «рисунок» вищої школи обґрунтовано введення в нього конкретної вказівки на те, що «рисунок» це сувора теоретична система щодо створення будь-якого художнього графічного зображення, як реалістичного так й абстрактного, а також надає змогу сконцентрувати увагу студента на цьому факті та уникнути можливого трактування цього поняття, як виключно суб’єктивного творчого процесу.
Посилання
Бражнік О. В. Самостійна робота з академічного курсу «Рисунок» як засіб формування творчого потенціалу дизайнера. Мистецтвознавчі записки. 2017. Випуск 31. С. Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка. С. 180 – 188.
Гопцій О. Б., Матвєєва П. М. Рисунок, живопис, скульптура : навч. посіб. Київ : ТОВ «ЦП «КОМПРИНТ», 2022. 178 с. URL : https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/35071
Дописувачі Вікіпедії, «Графіка» Українська Вікіпедія URL : https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Графіка&oldid=421838490 (дата звернення: 30.03.24).
Дописувачі Вікіпедії, «Рисунок (значення)» Українська Вікіпедія URL : https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рисунок(значення)&oldid=381659770 (дата звернення: 30.03.24).
Дописувачі Вікіпедії, «Малюнок» Українська Вікіпедія. URL : https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малюнок&oldid=41361780 (дата звернення: 30.03.24).
Майстренко-Вакуленко Ю. Кафедра рисунка НАОМА : сьогодення та перспективи. Українська академія мистецтва. 2010. С. 11–13.
Прокопович Т. А., Берлач О. П. Рисунок. Методичні рекомендації з освітнього компоненту : метод. рекомендації. Луцьк, Волинський національний університет імені Лесі Українки. 2022. 17 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21230
Ткачук О. В. Навчальний посібник з дисципліни згідно ОПП-ОК.15 «Теорія та практика графіки» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності : 023 «Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, реставрація». Одеса : Університет Ушинського, 2023. 127 с.