ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ АРТ-ТЕРАПІЇ

Анотація

У статті автор розглядає теоретичні аспекти становлення та формування танцювальної арт-терапії.

На думку автора, танцювальна терапія – це психотерапевтичне використання танцю і руху як процесу, який сприяє інтеграції емоційного й фізичного стану особистості, що дає можливість людині зняти напругу, позбутися втоми, виявляє творчі здібності особистості, а також коригує й покращує її психічний, розумовий та фізичний розвиток.

В основі викладання танцювальної терапії полягає імпровізація, яка грунтується на загальній та внутрішній культурі людини, творчій уяві та знанні танцювальної лексики. Ще однією складовою танцювальної терапії є танцювальна гра, яка включає сюжет гри, танцювальну імпровізацію, запропоновані обставини (подання себе в рамках тих життєвих умов, в яких перебуває герой). В іграх учасникам надається можливість «побути» акторами, дослідниками, тваринами, адже  танцювальна гра, з одного боку, допомагає подолати  страх, програти зовнішні та внутрішні відчуття, а з іншого боку, сприяє розвитку фантазії та уяви, творчих здібностей, прояву ініціативи.

Основними завданнями танцювальної терапії є поглиблення усвідомлення членами групи власного тіла та можливостей його використання, посилення почуття власної гідності у членів групи шляхом вироблення більш позитивного образу тіла, створення умов для творчої взаємодії, дозвподолання  бар’єрів, що виникають при мовному спілкуванні,

допомога учасникам у налагодженні контакту зі своїми власними почуттями шляхом встановлення зв’язку почуттів з рухами тощо. 

Автор доводить, що танцювальна терапія багатогранно впливає на людину, що зумовлено самою природою танцю як синтетичного виду мистецтва. Впливаючи на розвиток емоційної сфери особистості, удосконалюючи тіло людини фізично, духовно виховуючи через музику, танець допомагає здобути впевненість у власних силах, дає поштовх до самовдосконалення, постійного розвитку.