МОЖЛИВОСТІ КІБЕРНЕТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ ОСНОВ БІОМЕХАНІКИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ

Анотація

У статті висвітлено можливості кібернетичного підходу до вивчення основ біомеханіки майбутніми лікарями. Оскільки кібернетичні моделі ґрунтуються на отриманні співвідношень між вхідними та вихідними функціями для чорного або сірого ящика, що представляє процес без розкриття його внутрішньої структури. Біомеханіка вивчає кінетичну діяльність живих систем з урахуванням усіх їхніх явищ, проводить дослідження закономірностей формування психомоторних і складних рухових навичок, а також заданих моделей локомоції та рухової поведінки людини і тварин. Нині актуальними є екзоскелети, що можуть вдягатися на все тіло людини або його частину, забезпечуючи ергономічну та структурну можливість адекватно рухати кінцівками, покращуючи при цьому силу та витривалість. Біомеханіка слугує теоретичною базою для вивчення низки дисциплін професійного циклу і забезпечує відповідний рівень природно-наукової підготовки майбутнього лікаря.

У дослідженні використовуються елементи розділів кібернетики: теорія інформації та кодування; загальна теорія систем; теорія оптимальних процесів; теорія рішень; методи дослідження операцій; теорія розпізнавання образів; теорія формальних мов тощо. Етапи організації процесу навчання реалізуються як управління, а результативність навчання визначається створенням орієнтовної основи нових дій та детальним ознайомленням із самою процедурою виконання дій. Цінним у такій педагогічній системі є надійність системи, що передбачає інтегративну результативність її функціонування. Зроблено висновок, що біомеханіка як дисципліна, що охоплює зв'язок функції та структури опорно-рухового апарату з рухом живих систем, нині стає щораз актуальнішою, а її до вивчення доцільно використовувати, у комплексі з іншими, кібернетичний підхід, який дозволяє класифікувати та систематизувати зміст і методику вивчення біомеханіки як педагогічної підсистеми професійної підготовки майбутнього лікаря.