ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ У НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Анотація

Ромського населення в Європі налічується сьогодні близько 12 млн. чол. Ще на початку 2005 року низка найбільших недержавних благодійних організацій та фондів проголосили про початок Ромського десятиріччя в країнах Європи (2005–2015). Ініціатива ця була першою спробою в міжнародному масштабі поліпшення їх становища та інтеграції в суспільство. Головна увага приділялася проблемам молоді та освіті. Однією з головних перешкод на шляху ромського населення до інтеграції в суспільство є відсутність освіти чи її сегрегація. Освіта є ключем до цивілізованого майбутнього. У цьому контексті, некоректно протиставляти ромів будь-якій іншій етнічній групі. Водночас ця народність має свої унікальні риси, які багато в чому й зумовлюють її особливий статус, а також породжують притаманні лише їй проблеми, що приводять до низького рівня освіченості.

Починаючи з другої половини 1970-х років, ромське населення поступово інтегрувалося в шкільну систему. Цей процес можна вважати завершеним приблизно в 1990 році. Однак ця інтеграція була частковою і не означала регулярного відвідування школи.

Зацікавленість шкіл і поступове зникнення антишкільних настроїв серед ромської громади може дати надію на досягнення мінімальної мети - утримати більшість ромських дітей у школі принаймні до 14 років і нарешті навчити їх читати і писати. Але це також вимагатиме зацікавленості у все більш відокремлених і автономних ромських громадах.

Заслуговує на увагу цікавий досвід введення урядом Словаччини особливих заходів, таких як: організація підготовчих класів, підготовка помічників вчителів, фінансові заохочення загальноосвітніх шкіл за інтеграцію дітей-ромів в освітній процес, а також додаткова мотивація вчителів, які працюють з такими дітьми тощо. Проте, всі перераховані вище заходи не є обов’язковими і часто не знаходять застосування на місцях.

Сучасних ромів не об’єднує рідна мова. Вже в аналізі перепису ромів наприкінці минулого століття підкреслюється, що мова та релігія ромської громади в основному адаптовані до етнічної більшості оточення.

Вітчизняна шкільна система приділяє особливу увагу тому, на відповідність учнів поточним і майбутнім зовнішнім очікуванням, приділяючи мало уваги індивідуальним навичкам і особистісному розвитку.