ДИЗАЙН-ОСВІТА В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Анотація

У статті представлено історичні витоки, сучасний стан та перспективи розвитку дизайн-освіти в Україні. Досліджено та проаналізовано ґенезу, історичну ретроспективу та

новітні тенденції розвитку вітчизняної дизайн-освіти. Розглянуто традиційні народні методи залучення дітей та молоді до творчої художньої діяльності, наприклад, «навчання в родині» коли спеціальні знання, як найціннішу спадщину передавали з покоління в покоління. Зазначено, що розвиток школи українського дизайну та відповідної освіти відбувався в складних політичних умовах, бо Україна входила до складу як російської імперії так і кількох центральноєвропейських держав − одна частина розвивалась у русі загальноєвропейських художніх процесів та тенденцій, інша була дещо відірвана. Обґрунтовано, що українські мистці-педагоги були невіддільні від світового авангарду початку ХХ століття. Доведено, що, українські мистці-педагоги внесли великий вклад у галузі художньої освіти, створювали оригінальні авторські методики викладання, виховали плеяду видатних українських мистців у різних галузях образотворчого мистецтва та дизайну. Наголошено, що характерною ознакою українського мистецтва, мистецької та дизайн-освіти тих часів було прагнення враховувати та розвивати національні культурні традиції. Зауважено, що політика ідеологізації та уніфікації під пресом тоталітарного режиму прагнуло знищити розмаїття авторських педагогічних методів, що розвивалися в країні різними навчальними закладами вищого і середнього рівнів. Виявлено, що традиції українського мистецтва в освіті було збережено незважаючи на великий тиск тоталітарної системи, отримання Україною Незалежності створило новий поштовх до розвитку та розквіту дизайн-освіти. Зазначено, що у процесі навчання української молоді має бути задіяний весь величезний потенціал національної культури – невичерпні скарби української мови, історія українського народу, етнографічне, літературне, фольклорне краєзнавство, національна міфологія, національний фольклор, національна символіка, релігійні та виховні традиції, національні звичаї і обряди, народна творчість, національне мистецтво.