РЕАЛІЗАЦІЯ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ У МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті автор розглядає кластерний підхід у музично-виконавській діяльності здобувачів мистецької освіти.

У фаховій підготовці майбутніх фахівців в галузі музичного мистецтва застосування кластерного підходу допомагає розвитку критичного  та креативного художньо-образного мислення майбутніх педагогів-музикантів.

У фортепіанній підготовці здобувачів мистецької освіти кластери розуміються як пучок еталонних слухових, зорових, рухових тактильно-кінестетичних уявлень,  життєвих та художніх асоціацій, множинна інтерпретація яких дозволяє музикантам-виконавцям глибинно розкривати художні образи, утворювати архітектоніку виконавських концепцій інтерпретації музичних творів. 

На основі аналізу наукової літератури автор визначає індивідуальні фахово-інтерпретаційні кластери як інтегровану систему інтонаційно-слухових, рухових тактильно-кінестетичних, когнітивно-емоційних і комунікативно-емпатійних уявлень, відчуттів, переживань, емоцій, суджень, установок, які формуються у здобувачів освіти на засадах суб’єктивних узагальнень загальноприйнятих, усталених виконавських, художньо-креативних і мистецько-педагогічних традицій як норм-еталонів.

Інтонаційно-слухові кластери є інтегрованою формою музичного мислення, музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності, що ґрунтується на слухо-образній природі та інтонаційній сутності музичного мистецтва.

Виокремлення тактильно-кінестетичних відчуттів-еталонів ґрунтується на розумінні того, що музичні дії музиканта-виконавця у загальному сенсі є скоординованими ігровими рухами.

Когнітивно-емоційні еталони пов’язані з музикознавчою компетентністю майбутніх фахівців і трансформуються у систему розумінь, суджень, міркувань, «пропущених» майбутніми фахівцями через власні почуття й емоції.

Комунікативно-емпатійні еталонні уявлення є підґрунтям для будування художньо-педагогічної комунікації майбутнього фахівця в галузі музичного мистецтва у всіх можливих варіантах: між виконавцем і Автором через музичний твір (Я-Автор), аутокомунікацію через музичний твір (Я-Я), між учителем й учнем, учнями (Я-Інший) на ґрунті сприйняття й художньо-емпатійного аналізу музичного твору.