ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Ключові слова: здоров’я, культура здоров’я, заклади вищої освіти, студентська молодь, спортивно-оздоровча діяльність, фізкультурна діяльність, позааудиторна діяльність

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей організації спортивно-оздоровчої та фізкультурної діяльності студентської молоді у позааудиторній діяльності.

Спортивно-оздоровча та фізкультурна діяльність особистості є невіддільним складником національної історії й культури народу, сприяє гармонійному розвитку людини, досягненню нею довголіття, формуванню її культури здоров’я.

На спортивно-оздоровчу діяльність держава покладає відповідальність за розв’язання проблем соціального комплексу, невіддільно пов’язаного зі станом і зміцненням здоров’я дітей, підлітків, студентства, робітників підприємств та установ України. Окрім цього, соціально зумовлена потреба формування здоров’я людини повинна трансформуватися в культурну, у прагнення до фізичного вдосконалення.

Політичні, соціально-економічні зміни, наслідки пандемії воєнний стан в Україні вимагають пошуку нових методів, засобів, прийомів для вирішення освітньо-прикладних завдань у закладах вищої освіти.

Здійснено аналіз особливостей організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів, яку у дослідженні визначаємо як систему заходів масового спорту та фізичного виховання, спрямованих на створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожного студента за місцем навчання, проживання та відпочинку для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань, активного дозвілля.

Обґрунтовано доцільність впровадження нових підходів у реалізації освітнього процесу студентів у позааудиторній діяльності: чітко структурувати роботу студентів і викладачів у позааудиторний час; розширити секції з видів спорту, які подобаються студентам; залучати студентів до волонтерської роботи; проводити спортивно-розважальних та військово-патріотичні конкурси та свята; співпрацювати з місцевими дитячо-юнацькими спортивними школами; залучати практичних працівників до проведення бінарних занять, тренувань тощо.

Посилання

Закопайло С. А. Формування мотивації та інтересу в учнів загальноосвітніх шкіл до занять фізичною культурою. Вісник. Кам`янецьПодільського національного університету ім. Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. Випуск 8, 2015. С. 140‒146.
Колесник А.С. Використання інноваційних технологій під час занять з фізичної культури. «Молодий вчений». № 11 (63), листопад, 2018 р. С. 553‒557.
Кулібаба О. В. Фізичне виховання: навчально-методичний посібник. Кіровоград: ПП «Авангард», 2014. 296 с.
Мовчан В. П. Фізкультурно-спортивна діяльність як один із засобів виховання дисциплінованості підлітків. «Молодий вчений». № 4.1 (68.1). квітень, 2019 р. С. 16‒19.
Шепеленко Т. В., Буц А. М., Бодренкова І. О. Фізичне виховання у формуванні здорового способу життя: навч. посібник. Харків : УкрДУЗТ, 2018. 125 с.
Опубліковано
2024-02-05
Як цитувати
Шостак, І. О., Мердов, С. П., & Руденко, С. А. (2024). ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (213), 313-317. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-213-313-317