ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ВИКЛАДАННЯ ОНЛАЙН-КУРСІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
Стаття присвячена аналізу впровадження і викладання онлайн-курсів у вищій школі, умов і принципів створення якісного освітнього цифрового середовища для студентів ЗВО, а саме принципів: рівності й справедливості; інтерактивності; курсу, що мотивує до навчання; когнітивної складності; застосуванню отриманих знань на практиці; ефективності; педагогічній майстерності викладача; автономності. Розглянуто проблеми, що виникають при дистанційному викладанні курсів, шляхи покращення надання освітніх послуг на підґрунті запропонованої «координаційної сітки» альтернатив відеоконференції при онлайн-викладанні і поділу методики викладання на чотири категорії або «зони»: зелена зона – низька швидкість і низька пропускна здатність Інтернету, жовта зона – низька швидкість і висока пропускна здатність, блакитна зона – висока швидкість і низька пропускна здатність і червона зона – висока швидкість і висока пропускна здатність всесвітньої електронної мережі. Розподіл за зонами враховує наявність і види цифрових пристроїв та технічні характеристики інтернету і надає можливість індивідуалізувати навчальний процес студентів завдяки різним методам, формам і засобам викладання. Охарактеризовано різні форми і програми, що забезпечують якість навчання студентів в залежності від їхніх можливостей щодо умов дистанційного формату (електронна пошта, повідомлення, онлайн-дошки, спільного використання редакторів документів, групові чати, обмін повідомленнями, скрінкасти, інструмент для презентацій і оповідань для Інтернету, відеоконференції). Наведено приклади застосування таких форм і програм на онлайн-курсі для студентів факультету фізичного виховання.
Встановлено, що відеоконференції за своєю суттю є найбільш ефективною формою на онлайн-курсах, але вибір певних методів, форм і засобів навчання у вищій школі, які використовують викладачі, може мати суттєвий вплив на те, наскільки інклюзивним та ефективним є викладання. І чим більше відбувається усвідомлення цього факту, тим більшим є переконання, що вибираються правильні інструменти з домірних причин. Тому офлайн-навчання не є передумовою якісної освіти. Порівняння однієї форми освіти з іншою відволікає нас від того факту, що всі форми освіти можна і потрібно покращувати.
Посилання
Нісімчук А.С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології: Навч. посіб. К.: Просвіта, 2000. 367 с.
Олійник В. В. Відкрита післядипломна педагогічна освіта і дистанційне навчання в запитаннях та відповідях: наук.-метод. посіб. НАПН України, Ун-т менедж. освіти. К.: А.С.К, 2013. 312 с.
Полат Е.С. Педагогічні технології онлайн-навчання у вищій школі К.: Освіта, 2006. 202 с.
Шматко В.С. Система дистанційного навчання: особливості проектування та принципи побудови. Коледжанин. 2002. № 2. С. 39–42.
Burac M.А., Fernandez P., Cruz J. M. Assessing the impact of e-learning system of higher education institution’s instructors and students, In IOP Conference Series. Materials Science and Engineering. 2019. №1 С. 482
Hahn A., Klein K., Vansieleghem N., Vlieghe J. Beyond the Screen: Hatsune Miku in the Context of Post-Digital Culture. Education in the age of the screen: Possibilities and transformations in technology. 2019. pp. 68–79.
Rhema A., Miliszewska І. Analysis of student attitudes towards e-learning: The case of engineering students in Libya. Issues in Informing Science and Information Technology. 2014. 11. pp 169–190. URL: http://iisit.org/Vol11/IISITv11p169-190Rhema0471.pdf
Stanford D. Videoconferencing Alternatives: How Low-Bandwidth Teaching Will Save Us All. URL: https://www.iddblog.org/videoconferencing-alternatives-how-low-bandwidth-teaching-will-save-us-all/
Yacob A. Z., Kadir O., Zainudin, Student Awareness towards E-Learning in Education/ Procedia-Social and Behavioral Sciences, 2012. №67. рр. 93–101. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.11.310
