РОЗВИТОК ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ
Анотація
Ключовим завданням сучасної початкової освіти є забезпечення всебічного розвитку особистості засобами навчальних предметів. Особливе значення для дітей молодшого шкільного віку має якісне засвоєння змісту природничої освіти. Це зумовлено тим, що природничі знання, здобуті під час навчання в початковій школі, є базою для вивчення природничих дисциплін (біологія, хімія, фізика, географія) у середніх і старших класах. Водночас надто важливо вже з перших шкільних років сформувати в учнів систему природничих знань і вмінь, особистісно-ціннісних орієнтацій, необхідних їм для світосприйняття й цивілізованої взаємодії з природним середовищем.
Доведено, що основи світогляду особистості закладаються в молодшому шкільному дитинстві, тому ознайомлення дітей із природою та виховання відповідального ставлення до неї саме в цьому віці має велике значення і є невід’ємним складником освітнього процесу в початковій школі.
Одним із напрямів розв’язання завдання забезпечення якісного засвоєння учнями змісту природничої початкової освіти є вдумливе осмислення, обʼєктивна оцінка вагомих теоретичних та практичних здобутків вітчизняної педагогічної думки минулих років.
Особливо цінним у цьому контексті є звернення до освітньо-виховного досвіду педагогіки другої половини ХІХ – ХХ століття, коли відбувався активний розвиток прогресивних освітніх ідей, пов’язаних з дидактикою та методикою викладання природознавства у школі.
У статті розкрито актуальну проблему розвитку методики природничої освіти в історичному її становленні та в контексті сучасних теорій навчання. Висвітлено теоретико-методологічні засади та практику впровадження природознавства в початковій школі. Переваги й недоліки в шкільній природничій освіті окреслено на основі аналізу історичного досвіду.
Аналіз історико-педагогічної літератури свідчить про те, що поступовий розвиток природничої освіти в досліджуваний період базувався та здійснювався завдяки поглядам, ініціативам, просвітницькій діяльності видатних учених-природознавців, учителів-методистів, змінам її змісту, форм і методів навчання.
Посилання
Кисельов Ф. С. Методика викладання природознавства в початкових класах. К.: Вища школа, 1975. 176 с.
Любар О. О., Стельмахович М. Г., Федоренко Д. Т. Історія української педагогіки. К.: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1999. 355 с.
Мойсенюк Н. Є. Педагогіка: Навч. пос. 2-е вид. К.: Гранмна, 1999. 350 с.
Національні процеси Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у 2-х ч. / Упоряд.: І. О. Кресіна, О. В. Кресін, В. П. Ляхоцький, В. Ф. Панібудьласка; За ред. В. Ф. Панібудьласки. К.: Вища школа, 1997. Ч. І. 583 с.
Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні: Нариси. (Х – поч. ХХ ст.) / Гончаренко С. У., Калениченко Н. П., Ярмаченко М. Д. та ін. К.: Радянська школа, 1991. 384 с.
Чайка В. М. Основи дидактики: навчальний посібник. Київ: Академвидав, 2011. 238 с.