ЕЛЕКТРОННІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Тематика статті торкається доволі актуальної проблеми, пов’язаної з необхідністю організації ефективного змішаного навчання в умовах воєнного часу. Деталізовано беззаперечний вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на продуктивність розвитку сучасного освітнього процесу. Підкреслено значущість електронних освітніх ресурсів (ЕОР) як важливого та водночас дієвого інструменту для досягнення навчальної мети, з урахуванням необхідності дотримання закладами вищої освіти (ЗВО) безпекової ситуації.

Мета дослідження – проаналізувати вплив електронних освітніх ресурсів на підвищення ефективності змішаного навчання у сучасних соціокультурних реаліях.

Акцентовано увагу на відмінності усіх електронних освітніх ресурсів за критеріями контекстуальності, операційності та технологічності.

Проблематизовано нагальну необхідність у формуванні повноцінних освітніх модулів з розширеними можливостями їх використання на різних платформах мобільних пристроїв, забезпечуючих суб’єктів пізнання широким освітнім простором, доступним у часовому режимі 24/7.

Структуровано та унаочнено потенційні можливості ЕОР для реалізації завдань змішаного навчання (зокрема, поєднання фреймової, гіпертекстової та текстової структур у форматі інтерактивного та онлайн мобільного режиму).

Узагальнено ефективність поєднання процесу використання електронних освітніх ресурсів з проектною діяльністю, що активізує у подальшому формування професійно-комунікативної компетентності потенційних випускників.

Представлено перелік особистісних умінь та здатностей випускників ЗВО (зокрема, пов’язаних з використанням у навчальному процесі ІКТ), які сьогодні визнаються доволі значущими на рівні виконання ними професійно центрованих завдань.

Підкреслено невичерпність потенційних можливостей ІКТ для навчального процесу, що передбачає побудову двостороннього діалогу в рамках єдиної кодифікаційної системи знаків та символів, що уможливлюють презентацію соціокультурного досвіду крізь призму існуючої та віртуальної реальності.

Констатовано значущість впливу досліджуваного феномену на полегшення процесу сприйняття суб’єктами пізнання інформації та систематичного доступу до неї, на основі урахування їх індивідуальних освітніх потреб та здібностей.