ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ РУЧНИХ ШВЕЙНИХ РОБІТ
Анотація
Актуальність ідеї формування в підростаючого покоління позитивного ставлення до праці не підлягає сумніву. Це процес непростий і досить тривалий. Він має починатися в сім'ї, коли дитина стає здатною усвідомлювати себе особистістю у навколишньому світі. У шкільному віці майже весь тягар виховання позитивного ставлення до праці лягає на плечі педагогів, зокрема на вчителів трудового навчання.
На заняттях у шкільних майстернях, на відміну від інших, домінує ручна праця. У процесі конструювання і виготовлення рекомендованих програмою об'єктів праці створюються сприятливі умови для поєднання фізичної та розумової праці учнів, а це є природною потребою організму, що росте. Уроки праці, проведені на високому рівні, несуть дітям відчуття глибокого задоволення і радості не тільки від результатів їхньої творчої праці, а й від напруженої роботи м'язів. У процесі праці виникають умови, сприятливі для виховання школярів у дусі свідомої дисципліни, любові до праці, бережного господарського ставлення до приватної та суспільної власності.
Виховання в учнів позитивного ставлення до праці передбачає: безпосередню участь школярів у суспільно корисній продуктивній праці; вироблення в них свідомого ставлення до праці як до найважливішого громадського обов'язку; розуміння потреби в ній для самовизначення в житті; формування високих моральних якостей нової людини; ставлення до праці як до усвідомленої і найпершої життєвої потреби, як суті людського буття.
Від умов праці підлітків, її організації значною мірою залежить їхнє ставлення до праці, а відповідно й ефективність процесу виховання. У навчальних майстернях все повинно виховувати, привчати до порядку і краси. Існує об'єктивний зв'язок між ефективністю праці і ставленням до неї: позитивне ставлення підвищує продуктивність праці, посилює її виховне й освітнє значення і, навпаки, негативне – знижує, послаблює, а іноді зводить нанівець її виховні та освітні можливості.
Нами доведено, що уроки, проведені з використанням таких методів навчання, несуть дітям відчуття глибокого задоволення від результатів їхньої творчої праці.
В статті розглянуті питання навчання учнів ручним швейним роботам. Проведено аналіз досвіду роботи вчителів, виявлені цікаві прийоми та методи навчання.
Посилання
Бондар К. І. Практикум з технології швейних виробів: навчальний посібник. Хмельницький: ХНУ, 2004. 94 с.
Боринець Н. І., Лещук Р. М. Трудове навчання. Банк ідей для творчих проектів. 5-11 класи / упоряд.: Л. М. Рак. Київ: Шкільний світ, 2011. 106 с.
Васенок Т. М. Основи конструювання жіночого одягу: навчальний посібник. Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. 100 с.
Веремійчук І. М. Методика трудового навчання в початковій школі: навчальний посібник. Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. 276 с.
Горобчишина В. С. Довідник технологічних послідовностей виготовлення одягу: навчальний посібник. Львів: Новий Світ-2000, 2008. 292 с.
Григорова Л. С. Методичні вказівки з дисципліни «Технологія виготовлення одягу» (друге видання) для студентів художньографічного факультету денної та заочної форм навчання галузі знань 02 Культура і мистецтво спеціальності 022 Дизайн напряму підготовки «Дизайн одягу» освітнього рівня бакалавр. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2017. 48 с.
Єжова О. В., Гур’янова О. В. Технологія оброблення швейних виробів: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 256 с.
Березненко С. М., Березненко М. П., Савчук Н. Г. Квалітологія швейного виробництва : підручник / за ред. Н. Г. Савчук. 2-ге вид. Київ: Арістей, 2006. 464 с.