РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ

Анотація

Однією з найважливіших соціальних проблем сучасності є погіршення здоров'я населення. Останніми роками збільшується кількість хворих з функціональними порушеннями діяльності серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату, органів зору, відхиленнями в нервово-психічній сфері та інших захворювань. У розв’язанні цієї проблеми одна з провідних ролей належить фізичній культурі і чітко відслідковується залежність рівня здоров'я людини від її рухової активності. Оптимальна рухова активність є могутнім оздоровчим чинником, що підвищує функціональні можливості фізіологічних систем організму.

Узгодженість усіх систем організму формувалася в процесі еволюції на тлі активної рухової діяльності, саме тому вижили тільки ті популяції, у яких виявилась генетична стійкість до фізичних навантажень. Саме тому людина значно краще адаптується до значних фізичних навантажень, ніж до умов обмеженої рухливості. Людина має здатність повноцінно розвиватися і підтримувати життєдіяльність на належному рівні тільки за наявності достатнього систематичного м’язового навантаження. Рухова активність є визначальним чинником та необхідною умовою здоров’язбереження.

У статті узагальнені основні фактори впливу рухової активності на здоров’язбереження, розкрито механізм покращення життєздатності організму засобами рухівої активності. Наведена характеристика умов, які необхідні для оптимізації рухової активності. Проведено аналіз даних сучасної наукової літератури з проблеми впливу рухової активності на стан здоров’я та його зміцнення. Виявлено, що достатньо велика кількість людей має хронічний дефіцит рухової активності. Результатом цього виступає низький рівень мотивації до ведення здорового способу життя. Встановлено важливість підвищення мотивації щодо здоров’ябережувальної поведінки, адже доведено, що рухова активність є невід’ємним компонентом здоров’язбереження вцілому. Стаття містить аналіз та узагальнення поняття «рухова активність». Розглянуто методику Фремінгемського дослідження рухової активності, відповідно якої зазнечено розподіл рухової активністі на рівні. Запропоновано до розгляду класифікацію рухової активності в залежності від мети та наведені висновки.