МУЗИЧНО-ТВОРЧЕ ПРОЄКТУВАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (НА МАТЕРІАЛІ КУРСІВ «ХУДОЖНЬО-СЦЕНІЧНА КУЛЬТУРА» ТА «МЕТОДИКА МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ»)
Анотація
Авторка статті розкриває проблему музично-творчого проєктування як засобу розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців музичного мистецтва (на матеріалі курсів «Художньо-сценічна культура» та «Методика музичного виховання»). Враховуючи потребу суспільства у конкурентоспроможних фахівцях, автор актуалізує проєктну діяльність як засіб їх підготовки до фахової діяльності. Метою статті є рефлексія автора щодо виконаних проєктів студентів спеціальності 014.13 Середня освіта. Музичне мистецтво ЦДУ ім. В. Винниченка межах навчальних дисциплін «Художньо-сценічна культура» та «Методика музичного виховання». Авторка наголошує, що запровадження проєктної діяльності має більшу ефективність серед студентів старших курсів, які вже мають певний рівень теоретичних знань, що потребують практичного втілення. Таким чином, груповий проєкт як форма роботи був запропонований студентам-бакалаврам (ІV к.) в процесі вивчення курсу «Методика музичного виховання» для аналізу підручників НУШ галузі «Мистецтво» та заповнення Гугл-таблиці, перевагою якої є відкрита форма редагування з можливістю спільного заповнення та користування всіх студентів групи. Також проєктна діяльність здійснювалася й студентами-заочниками магістерського рівня другого року навчання в межах дисципліни «Художньо-сценічна культура», що готували проєкти у вигляді монолекції-концерту, у яких вони презентували себе як виконавці та лектори в одній особі. Груповий проєкт магістрантів другого курсу денної форми навчання мав на меті постановку музичної казки за мотивами Є. Карпенка на лібрето С. Дяченка «Срібна Дівчинка», у якій студенти не тільки виявили свої акторські здібності, виконували музичні номери, а й танцювали та займалися підготовкою декорацій вистави. У підсумку авторка приходить до висновку, що участь студентів у проєктній діяльності сприяє розвитку їх самостійності та творчої активності, що є свідченням її ефективності.
Посилання
Жаркова І. І. Формування предметної природознавчої компетентності молодших школярів шляхом використання проектної технології. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. 2015. № 1. С. 43–49.
Карпенко Є. Срібна Дівчинка. Опера-казка для дітей. Лібрето С. Ю. Дяченка за казкою Т. В. Хвостенко: для гол. і фп. в 2 руки. Клавір. Суми: Обласне відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки, 2006. 44 с.
Кузьміна О. А. Опера для дітей-виконавців у композиторській практиці сучасних хорових диригентів. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2020. Вип. 56. С. 281–298.
Майковська В. І. Практико-орієнтоване навчання як засіб професіоналізації підготовки майбутніх фахівців в Україні. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. № 50-51. С. 161–167.
Пен Лю Актуальні принципи реалізації мистецько-освітніх проєктів у підготовці педагогів-хореографів. Мистецтво та освіта: новації і ПЕРСПЕКТИВИ : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) (8 грудня 2022 року, м. Чернігів). НУЧК імені Т. Г. Шевченка, 2022. 184 c.
Старшой О. М. Конферанс в сучасній українській естраді: проблеми та перспективи. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. Вип. 37. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. С. 242–246.
Стражнікова І. В. Підготовка фахівців для закладів вищої освіти: практико-орієнтований підхід. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 31 березня – 2 квітня 2021 р.). У 2 томах. Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. Харків: «Стиль-Издат», 2021. Т. 2. 320 с. С. 194–198.
