ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ЕКСПЕРТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
Анотація
Стаття присвячена висвітленню складових частин технології формування толерантності в майбутніх експертів освітньої галузі в умовах навчання за освітньою програмою «Організація освітнього процесу: управління та експертиза». В ході експериментального дослідження використовувалися теоретичні методи – аналіз психолого-педагогічної та фахової літератури з проблеми дослідження, та емпіричні – педагогічне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів, опитування учасників освітнього процесу.
В ході аналізу психолого-педагогічної та фахової літератури було з’ясовано, що толерантність як риса цивілізованого суспільства характеризується прийняттям та повагою до чужого вибору, до особливостей оточуючих та їхніх думок. Саме тому формування такої риси є важливою складовою виховання майбутніх експертів освітньої галузі загалом і, зокрема, фахівців з експертизи освітнього та управлінського процесу закладів освіти.
Проведене дослідження привело до таких висновків. По-перше, для реалізації мети дослідження авторами дослідження було використано п’ять ситуаційних прийомів роботи з магістрантами освітньої програми для сприяння формуванню толерантності: а) участь здобувачів освітньої програми в діючих міжнародних проєктах; б) залученням студентів освітньої програми до організації наукової роботи; в) участь магістрантів в наукових семінарах Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень; г) опрацювання магістрантами навчального курсу за вибором «Методологічні основи гендерного мейнстримінгу»; д) участь магістрантів у роботі літньої школи «Тренінг з гендерної рівності». По-друге, автори дослідження з’ясували, що застосування ситуаційних прийомів роботи з магістрантами для формування толерантності не гарантує підвищення рівня виховання толерантності в суб’єктів навчання, а є ймовірним і дозволяє стверджувати про факт формування простору толерантності для магістрантів освітньої програми. По-третє, автори висловили припущення, що ймовірність зростання рівня виховання толерантності може бути високою у випадку формування та реалізації такого простору толерантності для магістрантів освітньої програми до їхнього навчання в магістратурі та після навчання в магістратурі безпосередньо при виконанні професійних обов’язків експерта освітньої галузі.
Посилання
Акбаш К.С., Пасічник Н.О., Ріжняк Р.Я. Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році. Аналітичний звіт. Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Міждисциплінарний науковий центр прикладних досліджень. Кропивницький, 2023. 41 с. URL: http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4932
Акбаш К.С., Пасічник Н.О., Ріжняк Р.Я. Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень. Навчальний посібник. Кропивницький, Видавець Лисенко В.Ф., 2019. 349 с.
Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ, Державна служба якості освіти, 2019. 240 с.
Виклики толерантності в умовах російської воєнної агресії: матеріали Всеукраїнської науково-дискусійної платформи, яка приурочена до Міжнародного дня толерантності, м. Кропивницький, 16 листопада 2023 року. Кропивницький: ДонДУВС, 2023. 239 с.
Волот О.І. Експертні методи оцінок та їх використання в управлінні економічними об’єктами. URL: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2012/Economics/10_109835.doc.htm
Галецька І.І. Психологічне здоров’я як проблема національної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. №2(1). С. 49–58.
Грива О.А. Толерантність в процесі становлення молоді в умовах полікультурного середовища: автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.10. АПН України, Ін-т вищ. освіти. Київ, 2008. 32 с.
Довгополова Я.В. Толерантність як ціннісна парадигма освіти в контексті євроінтеграції. Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. праць за заг. ред Г.Є. Гребенюка. Харків: Стиль Іздат, 2005. 85–90.
Докучаєва В.В. Експертиза як метод прогностичної оцінки в процесі створення інноваційних педагогічних систем. Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2011. 1. 27–32.
Єльникова Г. Теорія та методика оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Теорія та методика управління освітою. 2012. 8. Електронний ресурс: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2012_8/4.pdf
Жигалкіна (Лебедєва) Н.В. Основні детермінанти психологічного здоров’я особистості. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. Vol. 17. 5. 2016. 144–149.
Інституційний аудит школи: Що варто знати засновнику закладу загальної середньої освіти. Київ, Державна служба якості освіти, 2021. 19 с.
Канівець Т.М. Основи педагогічного оцінювання: навч.-метод. посіб. Ніжин, Видавець ПП Лисенко М.М., 2012. 102 с.
Карамушка Л.М., Шевченко А.М. Психологічні чинники та умови забезпечення психологічного здоров’я менеджерів освітніх організацій. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2017. Том І : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Вип. 47. С. 22–29.
Касьянова О.М. Експерт в освіті: основні характеристики, методи відбору та оцінювання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. Запоріжжя, КПУ. Вип. № 21 (73). 2011. 502 с.
Касьянова О.М. Педагогічна експертиза діяльності навчального закладу: навчально-методичний посібник. Харків, Видавнича група «Основа», 2012. 128 с.
Касьянова О.М. Теоретико-методологічні засади експертизи в освіті. Теорія і практика управління соціальними системами: щоквартальний наук.-практ. журн. Харків. НТУ «ХПІ», 2009. 3. 19–28.
Кремень В.Г. Толерантність як імператив: національна ідентичність в добу глобалізації. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць. За ред. В.Д. Будака, О.М. Пєхоти. Випуск 1.32. Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2011. 6–9.
Лощенова І.Ф. Розвиток ідеї полікультурного виховання у світовій педагогічній думці. Педагогіка і психологія. 2002. 1–2. 68–77.
Мармаза О.І. Експертиза закладу освіти та його об’єктів у контексті кваліфікаційної роботи здобувача вищої освіти зі спеціальності «Менеджмент». Управління школою. 2020. 22–24. 55–69.
Міжнародні проєкти університету. URL: https://cusu.edu.ua/ua/mizhnarodni-proekty/mizhnarodni-proiekty-universytetu
Огнев’юк В.О. Багатомірна людина. Епоха трансформацій. Освіта. Неперервна професійна освіта. 2013. 1–2. С. 6–11.
Павленко Г.В. Толерантність до невизначеності як ресурс психологічного благополуччя студентів. Актуальні проблеми психології. Том 7. Вип. 47. 2019. 208–219.
Пасічник Н.О., Лупан І.В. Гендерні аспекти «прихованого навчального плану». Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. 204. С. 51–57. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-204-51-57
Петренко Л.М. Педагогічна експертиза: технологія експертного оцінювання результатів навчальних досягнень учнів. Харків, Основа, 2007. 176 с.
Полякова В.І. Соціально-психологічні умови розвитку гендерної толерантності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Київ, 2018. 342 с.
Розділ «Освітні, педагогічні науки». Наукові записки молодих учених. 2023. 12. URL: https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/SNYS
Соловей М.В. Підготовка магістрів до експертизи діяльності навчального закладу. Педагогічний дискурс. 2009. Вип. 5. 207–209.
Чміль А.І., Боднар О.С. Структурні елементи критеріального оцінювання діяльності закладів освіти. Постметодика. 2006. № 5 (69). 37–41.