ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті узагальнено історичний досвід розвитку наукового світогляду студентів в умовах університетської освіти на засадах національної ідентичності. На основі здійсненого аналізу автор визначає методологічні засади формування наукового світогляду студентів: акцентування гуманістичної парадигми сучасної освіти; діалектична єдність інтеграції та диференціації знань; діалектичні зв'язки світогляду та професійної діяльності; конкретна і абстрактна єдність у змісті підготовки фахівців; неперервність розвитку наукового світогляду студентів; професійну спрямованість формування наукового світогляду майбутніх фахівців; розвиток професійної культури на основі наукового світогляду, а також оволодіння основами загальної та національної культури; формування інтегрованої системи формування наукового світогляду студентів університетів; забезпечення змістовної, структурної, логічної, генетичної, організаційної та концептуальної єдності знань; об'єктивний характер єдності світу у змістовному і методологічному пізнанні природи і суспільства. Показано, що національна ідентичність відображається через систему державних знань, світогляду та моралі. Зміст і функціональні можливості державної самосвідомості-це інтегрований духовний феномен ідеологічних і моральних орієнтирів і цінностей, вірувань, прагнень, архетипів поведінки, традицій. Формуючий вплив на український світогляд справив тісний зв'язок між людьми і природою. Українці продемонстрували високий рівень стійкості до навколишнього середовища. Домінуючою рисою взаємин людини і природи було гармонійне співжиття з нею, раціональне використання її ресурсів. Світогляд українців, їх національна самосвідомість, етнічна орієнтація, переконання і правові норми відображені в культурі народу, який повинен довести своє існування в європейському культурному просторі. Формування нових ідей значно коригує відносини між релігією і наукою. Багато західних вчених пророкують настання ери синтезу наукового і релігійного світоглядів в рамках цілісного світогляду. Розвиток науки багато в чому визначається практичними цілями, але напрямок на абсолютні цінності також є істотним. Тому світогляд жодним чином не може суперечити гуманно орієнтованим інтелектуальним ініціативам.
Посилання
Демешкант Н. А. Проблема формування світогляду в психолого - педагогічній літературі. Нові технології навчання: науково -методичний збірник. Гол. ред. Зайчук В.О. К.: Наук. -метод. центр вищої освіти. Вип. 44. 2006. 138 с.
Козловський Ю. М., Захар՚яш О. С. Духовний розвиток українського студентства у контексті християнського світогляду. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах.. № 76, Т. 1. 2021. С. 174–178
Колесник М. О. Теоретико-методологічні засади формування наукової картини світу в майбутніх учителів природничих спеціальностей: дис. доктора пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Т., 2020. 589 с.
Кононенко П. П. Українознавство: Конспект лекцій. Київ: МАУП. 2005. 392 с.
Надольний І. Ф. Світогляд – ключова проблема пізнання та діяльності людини. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Філософія. № 4. 2015. С. 50-54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaduph 2015 4 9 (дата звернення 16.02.20).
Филипович З. М. Про структурну модель світогляду студентської молоді. Проблеми вищої школи: республіканський наук. – метод. збірник. К.: Вища школа, Вип. 12. 1972. 139 с.
Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя. Філософська думка. № 3. 2006. С. 3–25.
