ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

  • Павло Петрович Андрусик Національний університет біоресурсів і природокористування України https://orcid.org/0000-0001-5697-5374
Ключові слова: основні напрями, використання цифрових освітніх ресурсів, заклади вищої освіти

Анотація

У статті розглянуто основні напрями використання цифрових освітніх ресурсів в закладах вищої освіти. Визначено проблеми інформаційної технології. Цифровізація освіти створює передумови для широкого впровадження у практику психолого-педагогічних розробок, які забезпечують перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння вмінням самостійно набувати нових знань; забезпечує залучення до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності. У статті означено такі основні напрями: некерована цифровізація, керована цифровізація, комп'ютерна техніка та інформатика як об'єкти вивчення, Комп'ютер як підвищення ефективності педагогічної діяльності, Комп'ютер як підвищення ефективності науково-дослідної діяльності в освіті, Комп'ютер та інформатика як компонент системи освітньо-педагогічного керування. На додаток до основних напрямів визначено ще й такі: напрям перебудови процесу підготовки фахівців у максимально повному відповідно до соціального замовлення, соціальних потреб та вимогами, з максимальним ступенем обліку культурних та соціально-економічних особливостей регіону; напрям структурного перетворення змісту, навчальних планів, програм, методик та форм організації процесу професійної підготовки, надання їм реального, практично доцільного характеру; перебудова має бути орієнтована на перехід від відтворювального до творчий характер підготовки; напрям процесу професійної підготовки студентів, що підпорядкований реальній моделі фахівця. Виділено етапи цифровізації. Перший етап цифровізація має цільове призначення - комп'ютеризацію суспільства. Другий етап цифровізації можна звести до персоналізації інформаційного фонду. Третій етап можна позначити як соціалізацію інформаційних фондів; що призведе до підвищення рівня інформаційної культури. Розглядаючи зміст компонентів готовності майбутнього фахівця до використання цифрових ресурсів у професійній діяльності, ми визначили, що кожен компонент виконує свої функції: особистісно-адаптаційну функцію; мотиваційний – стимулюючу функцію; когнітивний - інформаційну та орієнтаційну функції; технологічний трансляційну та регулятивну функції.

Посилання

Арешонков В. Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник НАПН України. № 2 (2). 2020. С. 1–6.
Arkorful V., Abaidoo N. The role of e-learning, advantages and disadvantages of its adoption in higher education. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning, № 12 (1). 2015. P. 29–42.
Barakina E.Y., Popova A.V., Gorokhova S.S., Voskovskaya A.S. (2021) Digital Technologies and Artificial Intelligence Technologies in Education European Journal of Contemporary Education. № 10 (2). P. 285–296.
Fenwick T., Edwards R. Exploring the impact of digital technologies on professional responsibilities and education European Educational Research Journal. 15 (1). 2016. P. 17–131.
Lund, A., & Eriksen, T. M. Teacher Education as Transformation: Some Lessons Learned from a Center for Excellence in Education. Acta Didactica Norge. № 10 (2). 2016. P. 53–72.
Семеніхіна О.В., Юрченко А.О., Сбруєва А. А. та ін. (2020) Відкриті цифрові освітні ресурси в галузі ІТ: Кількісний аналіз. Інформаційні технології і засоби навчання. № 75 (1). С. 331–348.
Опубліковано
2023-11-10
Як цитувати
Андрусик, П. П. (2023). ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (211), 243-247. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-243-247