ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЯК НАУКОВА КАТЕГОРІЯ

Анотація

У статті представлено різні точки зору сучасних вітчизняних науковців щодо вирішення проблеми сутності логічного мислення майбутніх учителів як наукової категорії. Логіка розглядається у статті як складова системи наук, що відносяться до інтелектуальної основи суспільстві та доведено, що логіка виконує такі функції: світоглядну; пізнавальну; методологічну; евристичу; виховну. Доведено, що логічного мислення є важливим компонентом професійної підготовки майбутнього учителя, а у процесі оволодіння логічними знаннями та ефективного використання їх у практичній діяльності відбувається формування самосвідомості особистості, її інтелектуальне зростання та особистісно-професійне становленне майбутнього учителя, що призводить у подальшому до розуміння взаємозв’язків явищ соціального і професійного життя, до можливості вести аргументовану полеміку з опонентами. У статті розглянуті логічні способи створення наукових понять, для чого використовуються логічні дії, такі як: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення. Представлено закони логічного мислення, такі як: закон тотожності, що визначається так: зміст і обсяг думки про певний предмет мають бути чітко визначені і бути незмінними у процесі висловлювання; закон суперечності, відповідно до котрого мислення людини має бути тільки визначеним, точним, несуперечливим, адже не можуть бути істинними одночасно дві протилежні думки стосовно одного предмету в один ча, в одному відношенні; закон виключеного третього – це закон, котрий виключає третю особу між двома суперечностями та визначається так: з двох суперечливих суджень одне є істинним, друге– хибним; закон достатньої підстави виражає вимогу доказовості та аргументованості мислення та визначається таким чином: думка є істинною тоді, коли вона підтверджена іншими думками, істинність котрих безсумнівна.