СТАН ЄВРЕЙСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА У СТРУКТУРІ ОСВІТИ ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНИ (СЕРЕДИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)
Анотація
У статті здійснено аналіз стану єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини. Хронологічні межі дослідження сягають середини XIX – початку XX століття. Автором закцентовано увагу на діяльності початкових шкіл – хедер і талмуд-торів. Зазначені початкові школи становили важливий елемент традиційної єврейської системи освіти та релігійності, їх діяльність значною мірою пояснює наявність високого рівня грамотності серед єврейської національної меншини.
Обґрунтовано, що завдяки діяльності окреслених навчальних закладів єврейській громаді Єлисаветградщини вдалося не тільки досягти достатнього освітнього рівня, а й зберегти свою етнічну самобутність. Не випадково, на підставі даних першого загального перепису населення у Херсонській губернії в 1897 році, переконливим є факт, що після поляків, євреї посідали в Україні друге місце за кількістю письменних, які становили 41,7% від усього населення.
У змісті статті деталізується, що з середини ХІХ – до 20-х рр. ХХ століття спільними зусиллями єврейських громадських діячів, учених-рабиністів, згуртованості та благодійницькій діяльності єврейського народу на Єлисаветградщині утворилася й розвивалася широка мережа початкових навчальних закладів – хедерів, талмуд-тор та інших (єшибот, суботніх шкіл і бет-мідрашів (молитовних шкіл)) приватних і державних навчальних закладів. Завдяки своїй мережі єврейське шкільництво у структурі освіти Єлисаветградщини стрімко розвивалося та поширювалося на території всієї Херсонської губернії.
Попри низький професійний рівень учителів, слабку матеріальну базу навчальних закладів, важкі соціально-економічні та правові умови життя єврейської спільноти, до 20-х рр. ХХ ст. саме через ці школи пройшли тисячі школярів, які стали рабинами, проповідниками, ученими-рабиністами та відомими громадськими діячами. Їх діяльність у подальшому стала значним внеском у справу розвитку єврейської освіти та збереження національної ідентичності.
Перспективою подальшого вивчення проблеми є дослідження стану розвитку середньої та вищої освіти на Єлисаветградщині в ракурсі освіти національних меншин.
Посилання
История евреев на Украине и в Белоруссии: экспедиции, памятники, находки: сборник научных трудов. Санкт-Петербург, 1994. 280 с. URL: https://www.worldcat.org/title/istoriia-evreev-na-ukraine-i-v-belorussii-ekspeditsii-pamiatniki-nakhodki-sbornik-nauchnykh-trudov/oclc/32702618
Мелещенко А. А. Єврейське шкільництво у структурі освіти Волині (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття). Дис. … к.п.н. : 13.00.01. Житомир, 2015. 219 с.
Моісєєнко Л. М. Правове становище єврейського населення в Російській імперії в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Література та культура Полісся : зб. наук. праць / [відп. ред. Г. В. Самойленко]. Ніжин, 2011. Вип. 66. С. 152–162.
Монолатій І. Галицькі євреї в австрійський період (1772–1918 рр.). 2008. Ч. 51. URL: http://www.ji.lviv.ua/n51texts/monolatij1.htm
Національні меншини України у XX столітті: політико-правовий аспект / М. Панчук та ін. К., 2000. 357 с.
Орловський Л. О. Єврейське населення в соціально-економічному, суспільно-політичному, освітньо-культурному і духовному житті Поділля (1861–1914 рр.). Дис. … к. істор. н. : 07.00.01. Кам’янець-Подільський, 2019. 313 с.
Рудницька Н. В. Освіта євреїв Волинської губернії у ХІХ – на початку ХХ століття : [монографія]. Житомир : «Хесед Шломо», 2007. 216 с.
Філоненко О. В. Організація освіти національних меншин у центральному регіоні України в кінці ХІХ – початку ХХ ст. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. Вип. 122. С. 374–382.
Хонигсман Я. С., Найман А. Я. Евреи Украины. Краткий очерк истории. Киев, 1992. 156 с.
Шнайдер И. Воспоминания о хедере. Еврейская школа, 1993. № 1. С. 65–73.
