ОСОБЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ STEM-ОСВІТИ

Василь Ярославович Гайда; Віктор Євгенович Кавецький

doi:10.36550/2415-7988-2023-1-210-83-89

Василь Ярославович Гайда Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти https://orcid.org/0000-0003-3077-2311
Віктор Євгенович Кавецький Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти https://orcid.org/0000-0003-0925-5504

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-210-83-89

Ключові слова: ключові компетентності, навчання впродовж життя, освітні програми, підвищення кваліфікації, природнича освітня галузь, STEM-освіта, учитель

Анотація

В час розвитку цифрових технологій освіта повинна відповідати тенденціям розвитку суспільства та мати випереджальний характер. Впровадження в освітній процес STEM-освіти забезпечує формування в учнів м’яких навичок, критичного мислення, здатності працювати у команді тощо. Проте, на заваді реалізації STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти стоять ряд факторів, вирішення яких забезпечить успішну реалізацію зазначеного напрямку. Тому метою статті є висвітлення особливостей професійного становлення вчителів природничо-наукової освіти в контексті розвитку STEM-освіти, звернення уваги на чинники, що перешкоджають ефективності реалізації зазначеного напряму, та звернення уваги на можливості системи післядипломної освіти в частині, яка сприятиме усуненню виявлених перешкод. Вчителі розглядають STEM-освіту як елемент певної технології та досить тісно пов’язують її з розвитком природничих наук. Розглянуто особливості підвищення кваліфікації вчителів природничо-наукової освіти в контексті розвитку STEM-освіти, визначено чинники, що стоять на заваді впровадження STEM-освіти, шляхи вирішення проблеми розвитку STEM-освіти.

Сучасний етап розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів природничих наук у післядипломній освіті характеризується одночасним переосмисленням базових цінностей у змісті, формах і методах удосконалення педагога. Ефективними методами управління навчально-виховним процесом є інноваційні, демократичні методи, які мають динамічну структуру змісту та форм організації навчально-виховного процесу, з акцентом на засвоєння та узагальнення інноваційного досвіду педагогів.

Сучасні форми підвищення кваліфікації (тренінги, практикуми, майстер-класи, авторські творчі майстерні) здатні забезпечити високу інтенсивність навчання, фундаментальність і системність у засвоєнні навчальної інформації, досягається більш ґрунтовне розкриття окремих питань наукової освіти, формується уявлення студентів про сутність STEM-орієнтованого підходу, специфіку використання STEM-технологій в організації навчального процесу.

Найважчий виклик у процесі реформування освітньої галузі полягає у готовності педагогів до змін. Запропонована у статті система підвищення кваліфікації вчителів природничих предметів поєднує різноманітні форми та види освітньої діяльності, об’єднуючи її зміст в єдину соціальну систему, яка орієнтована на соціальне замовлення та соціальні потреби українського суспільства, в тому числі і реалізації важливих ідей STEM-освіти.

Посилання

Гайда В.Я. Організація педагогічного експерименту з упровадження методичної системи формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи на засадах сталого розвитку. Фізико-математична освіта. 2021. Випуск 5 (31). С. 23-27.
Жорова І.Я. Розвиток професіоналізму вчителів природничих дисциплін у системі післядипломної освіти України (1940-і рр. ХХ - початок ХХІ ст.): автореф. … д-ра пед. наук. Тернопіль, 2015. 36 с.
Мартинюк О.О.,. Мартинюк О.С. Інноваційні напрямки STEMтехнологій у формуванні інформаційно-цифрової компетентності студентів та учнів. Проблеми та інновації в природничо-математичній, технологічній і професійній освіті: Х-ї Міжнародна науково-практична інтернет-конференція, (25 травня-4 червня 2020 р. ) Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка. 2020. С. 29-31
Мисліцька Н.А., Заболотний В.Ф., Колесникова О.А., Семенюк Д.С. Психолого-соціальні характеристики сучасних учнів як суттєвий чинник реалізації STEM-освіти. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. Кам. -Под. націон. ун-т імені Івана Огієнка. Вип. 25: Управління інформаційно-навчальним середовищем як концептуальна основа результативності фізико-технологічної освіти. 2020. С. 148- 152.
Освітня реформа: результати та перспективи інформаційно- аналітичний збірник. Київ: МОН України, 2019. 228 с.
Олешко П. Розвиток післядипломної педагогічної освіти Волинської області в умовах реформування галузі. Післядипломна освіта в Україні. 2018. №1. С. 39–41.
Садовий М.І., Каленчук Е.В., Каленчук А.Т. Формування предметної компетентності з природничих наук в учнів старшої школи засобами STEAM-технологій. Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії, біології та природничих наук у контексті вимог Нової української школи: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. 20 травня 2021 р., м. Тернопіль. С. 293–297.
Сотніченко І.І. Підготовка вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації: автореф. дис. … канд. пед. наук. Київ, 2009. 20 с.
Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти. Наказ МОН України № 904 від 12.10.2022 р.
Вітюк В.В. Професійний розвиток педагогів в умовах STEM-освіти. STEM-освіта: науково-теоретичні аспекти, досвід впровадження, перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (21 квітня 2021 р., м. Луцьк). Луцьк: Волинський ІППО, 2021. 208 с.