ОСОБИСТІСНА ПОЗИЦІЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК РЕСУРС ЯКОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті розглянуто ресурсні можливості особистісної позиції у пізнавальній діяльності з підвищення її продуктивності, забезпечення професійна-творчого зростання майбутніх педагогів в умовах професійної мобільності, визначення професійного статусу фахівця, приведення особистісного потенціалу у відповідність з умовами його динамічного професійного розвитку. Позиція розглядається як стан особистості, як свідомий активний суб’єкт діяльності, спілкування, пізнання й творчості, який впливає на їх продуктивність, і характеризується критеріями: інтелектуальна-моральні установки, пізнавальні інтереси і потреби, професійні мотиви і цінності, спрямованість на самостійність, активність, креативність, рефлективність у вирішенні задач пізнавальної діяльності.
Встановлено, що механізмом особистісної позиції є внутрішня мотивація, яка визначає професійний розвиток майбутніх педагогів, якісне опанування обраної професією й досвідом творчої педагогічної діяльності. Це складне утворення постійно змінюється й розвивається в сукупності своїх особистісних та індивідуальних виявів, у системі зв’язків і взаємовідношення в пізнавальній діяльності й відображається в ступені творчого професійного становлення майбутніх фахівців.
Конкретизовані педагогічні умови впливу особистісної позиції на продуктивність пізнавальної діяльності: підвищення рівня професійної компетентності, накопичення досвіду креативної діяльності, самостійності, активності, рефлективності як ресурсних можливостей забезпечення якості освіти; індивідуальний підхід до організації, розмаїтість активних форм і методів, оволодіння методикою педагогічної взаємодії, співробітництва й співтворчості, усунення авторитарних дій.
Перспектива подальших розвідок безпосередньо полягає в аналізі комп’ютерно-методичної забезпеченості пізнавальної діяльності, конкретизації умов формування активної професійної позиції. Важливим кроком є розробка нових програм особистісної спрямованості методики формування активної професійної позиції майбутніх педагогів.
Посилання
Кондрашов М. Моделювання як засіб формування професійної позиції майбутніх учителів у системі університетської освіти. Вісник Черкаського університету. Серія: педагогічні науки. Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2014. 15 (308). С. 38–42.
Кондрашова Л. Вища школа й Болонський процес: реалії та перспективи. Кривий Ріг, 2007. 474 с.
Кузьмінський А., Омеляненко В. Педагогіка. Підручник. Київ: Знання, 2007, 477 с.
Півень Н. Міждисциплінарні зв’язки ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у підготовці бакалаврів технічного профілю. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2002. № 4. С. 22–127.
Прохоренко Т. Професійна мобільність як фактор професійної успішності. Вісник національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2017. № 4 (35). С. 167–174.
Сушенцева Л., Сушенцев О. Вплив професійної мобільності на конкурентоздатність фахівця на сучасному ринку праці. Молодий вчений. Педагогічні науки. 2016. № 4 (31). С. 568–572.
Фурман А. Парадигма як предмет методологічної рефлексії. Психологія і суспільство. 2013. №3. С. 72–86.
Avalos B. Teacher professional development in Teaching and Teacher Education over ten years. Teaching and Teacher Education. 2011. Vol. 27. S. 10–20.
Kennedy M. How Does Professional Development Improve Teaching? The Review of Educational Research. 2016. URL: https://doc.org/10.3102/0034654315626800