ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В НОРВЕГІЇ

Ключові слова: реформа, змістові лінії, природнича наука, інтеграція, освітня програма, принцип «сімейної схожості», навчання на основі дослідження

Анотація

У статті аргументовано значущість вивчення досвіду організації природничої освіти в Норвегії для модернізації вітчизняної освіти. На сучасному етапі модернізації національної освіти всі процеси реформування тією чи тією мірою пов’язані з інтеграцією. Україна, зваживши на пропозиції Європейської комісії, серед низки ключових компетентностей назвала компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій. Очікуваними результатами навчання вважають сформовану здатність та готовність застосовувати комплекс знань і методологій для пояснення світу природи, підбиття підсумків на основі отриманої інформації, відповідальність особи за наслідки своєї діяльності. У вітчизняній системі освіти явище інтеграції предметних галузей є порівняно новим. Дослідження досвіду організації вивчення природничих наук у Норвегії сприятиме розумінню можливостей, які пропонує інтеграція, оскільки характерна риса природничої освіти в загальноосвітній школі Норвегії з першого до одинадцятого класу – інтегрованість природничих наук (біології, хімії, фізики, географії). Унаслідок рефлексії психолого-педагогічних джерел, виокремлено особливості розвитку природничої освіти в Норвегії: реформування природничої освіти для спрямування її змісту на економічний, культурний, соціальний розвиток країни; централізованість освітньої програми; інтегрування змісту природничих дисциплін (фізики, біології, хімії, географії) у межах одного предмета – природничої науки в усіх класах базової середньої школи (1 – 10 класи) та в 11 класі старшої середньої школи); наскрізність і наступність організації змісту природничої освіти, що відображене в п’яти змістових лініях; інтеграція до природничої сфери знань про природу науки на основі принципу «сімейної схожості», що змінює ставлення учнів до предмета, використання технологій навчання, ґрунтованих на дослідженні; розроблення змісту природознавчих дисциплін з огляду на основні тенденції розвитку суспільства. Для розвитку природничої освіти в Норвегії характерне інтенсивне реформування освіти під впливом глобалізаційних чинників. Перспективні напрями дослідження пов’язані з аналізом змісту природничої освіти в усіх класах базової середньої школи та зі студіюванням технологій інтеграції навчального змісту.

Посилання

Андрусенко І. В., Котелянець Н. В., Агєєва О. В. Особливості реалізації змісту інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в умовах Нової Української Школи. Початкова школа. 2018. № 9(477). С. 96‒105. https://lib.iitta.gov.ua/712961/.

Граб М., Лалак Н. Природнича освіта у змісті освітніх програм підготовки майбутніх педагогів у коледжах та університетах Данії та Норвегії. The 14th International scientific and practical conference «Modern stages of scientific research development» (December 27–30, 2022) Prague, Czech Republic. International Science Group, 2022. РР. 286–292.

Іванців О. Я., Фіщук О. С. Опорний конспект навчальної дисципліни «Основи інтегрованого курсу «Природничі науки» та методики його навчання» підготовки магістра галузі знань 01«Освіта»/ Педагогіка, спеціальності 014 «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)», освітньо- професійної програми «Біологія, природознавство та здоров’я людини». Луцьк, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 2020. 67 с.

Логвиненко Т. О. Вища освіта Данії, Норвегії, Швеції у сучасному Європейському вимірі. Науковий вісник Ужгородського національного університету: наук. журн. Сер.: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород, 2014. Вип. 30. С. 86–89. URL: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.39-43 (дата звернення: 20.01.2023).

Науменко С. Наступність початкової та базової природничої освіти як умова розбудови Нової української школи. Проблеми сучасного підручника. 2021. Випуск 7. С. 144–160.

Огієнко О. Суспільно-державне управління в системі освіти дорослих: досвід Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2019. Вип. 2. С. 155–166. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OD_2019_2_20.

Andersson-Bakken E., Marie Jegstad K., Bakken J. Textbook tasks in the Norwegian school subject natural sciences: what views of science do they mediate?, International Journal of Science Education, 2020. № 42(8), Р. 1320-1338.

Crawford B. A. Embracing the essence of inquiry: New roles for science teachers. Journal of Research in Science Teaching, 2000. № 37(9). Р. 916-937

Erduran S., Dagher Z. R. Reconceptualizing the nature of science for science education. Scientific knowledge, practices and other family categories. 2014. Vol. 43. Р. 1–18.

Erduran S., Dagher Z. R., McDonald C. V. Contributions of the family resemblance approach to nature of science in science education. Science & Education, 2019. № 28(3). Р. 311–328.

Irzik G., Nola R. New directions for nature of science research. In M. R. Matthews (Ed.), International handbook of research in history, philosophy and science teaching. Springer Netherlands. 2014. Р. 999–1021.

Ministry of Education and Research. Subject-deepening-Understanding. A renewal of theknowledge promotion. Oslo. 2016. URL: https://www.regjeringen.no/contentassets/15542e6ffc5f4159ac5e47b91db91bc0/en-gb/pdfs/nou201620160014000engpdfs.pdf

National Science Foundation. An introduction to inquiry. In Inquiry: Thoughts, views and and strategies for the K-5 classroom. 2000. Vol. 2, pp. 1–5. National Science Foundation https://www.nsf.gov/publications/pub_summ.jsp?ods_key=nsf99148

Norwegian Directorate for Education and Training. Knowledge promotion. 2006. URL: http://www.udir.no/Stottemeny/English/Curriculum-in-English/_english/Knowledge-promotionKunnskapsloftet/

Osborne J. Science for citizenship. In J. Osborne & J. Dillon (Eds.), Good practice in science teaching. What research has to say (2nd ed., pp. 46–67). Open University Press. 2010.

TIMSS 2015 Encyclopedia. Norway. The Science Curriculum in Primary and Lower Secondary Grades. Accessed: https://timssandpirls.bc.edu/timss2015/encyclopedia/countries/norway/special-initiatives-in-mathematics-and-science-education/van Marion P. Science education in Norway. Countdown to the next reform. Journal of Baltic Science Education, 2003. No. 2 (4). Р. 21 – 27.

Yeh Y.F., Erduran, S., Hsu, Y.S. Investigating coherence about nature of science in science curriculum documents. Science & Education. 2019. № 28(3). Р. 291–310. https://doi.org/10.1007/s11191-019-00053-1

Опубліковано
2022-10-31
Як цитувати
Бондар, Т. І., & Пинзеник, О. М. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В НОРВЕГІЇ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (207), 401-406. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-207-401-406