ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ
Анотація
У даній статті розглянуто сутність використання ІКТ у сучасній хореографічній освіті. Автори визначають переваги та недоліки застосування комп’ютерних технологій, а також пропонують огляд деяких спеціальних програм, які можуть бути використані педагогами та студентами під час занять і проходження студентами педагогічної практики.
Застосування комп’ютерних технологій у навчанні сприяє розвитку внутрішньої мотивації студентів, їхній самостійності та самодисципліні, розкривають творчий потенціал, залучають малоактивних та сором’язливих студентів до спільної діяльності.
Комп’ютерні технології стали невід’ємною частиною життя людей і соціум став залежним від технологій і у простих повсякденних завданнях, і у складних видах діяльності. У міру зміни технологій суспільство повинно навчитися пристосовуватися до них.
Світ мистецтва також залучений до цієї тенденції і комп’ютерні технології відкривають можливості для нових видів навчання і нової аудиторії. Комп’ютерні технології допомагають донести мистецтво танцю до мільйонів глядачів за допомогою телебачення, кіно та Інтернету, що докорінно змінило уявлення про танцювальне мистецтво, особливо в останні роки, коли з’являються різноманітні шоу, конкурси, фестивалі, телевізійні передачі тощо, що сприяє популяризації хореографії в будь-яких її видах та жанрах.
За допомогою технології відеоконференцій можна проводити заняття з хореографічних дисциплін, запрошуючи викладачів, які знаходяться в іншому місті чи країні. Також хореографи можуть налаштовувати або репетирувати роботу з танцюристами, які перебувають в різних географічних регіонах. Таким чином, використання технології відеоконференцій є важливим освітнім інструментом, оскільки розширює можливості для танцюристів та хореографів.
Звичайно, танець, представлений за допомогою електронних носіїв, не замінює живого танцю, він є його продовженням і водночас це дієвий спосіб привернути більше уваги до хореографічного виду мистецтва з метою популяризації.
Посилання
Буксікова О. Б., Климова І. А. Вплив класичного танцю на становлення виконавської культури учнів. Наука. Мистецтво. Культура. 2017. № 1. С. 140– 147.
Буцик С. В. Від інститутів культури до інститутів культури: історико-педагогічний екскурс. Вісник Київського державного університету культури і мистецтв. 2016. № 2. С. 139–147.
Гальперін П. Я. Лекції з психології: навч. посіб. К., 2002. 280 с.
Бальна хореографія як паралель минулого і сьогодення. Мистецькі пошуки: збірник наукових праць. Суми: ФОП Цьома С.П., 2020. С. 321–325.
Психологічні характеристики танцювального спорту. Дні науки 2020: матеріали студентської наукової онлайн- конференціїї, 22 жовтня 2020 року, м. Суми. Суми: ФОП Цьома С. П., 2020. С. 68–70.
Sorrentino, R. A Simulation of Internet Enhanced Motor Learning, 2000. 145 р.
Trust Torry. «Why Do We Need Technology in Education». Journal of Digital Learning in Teacher Education. 2018. С. 54–55.
Tech Tools That Could Transform the Dance World, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://www.dancemagazine.com/36988-2307060178.html
CLI Studios [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: www.clistudios.com
Buday Csaba, and Evan Jones. «Self and Peer Review in Dance Classes Using Personal Video Feedback». Contemporising the Past: Envisaging the Future. 2015. С. 1–12.
Parrish Mila. «Technology in Dance Education». International Handbook of Research in Arts Education. 2007. С. 1381–1398.
Stoppiello Dawn. 2011. «TRANSLATION: Words Movement Bits» [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://troikaranch.org/
DANCE AND THE USE OF TECHNOLOGY [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://cutt.ly/b5sj2kY