СТИЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ТАНЦЮ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ТАНЦЮ»

Ірина Володимирівна Мурована

doi:10.36550/2415-7988-2022-1-207-243-247

Ірина Володимирівна Мурована Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-3504-1657

DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-207-243-247

Ключові слова: стиль, хореографічне мистецтво, народна культура, український народний танець, стилізація, майбутній фахівець в галузі хореографічного мистецтва

Анотація

У статті автор визначає основні способи стилізації українського народного танцю. Однією з найбільш важливих форм збереження й трансляції накопиченого досвіду від одного покоління до іншого вважаєтьсяздатність українського народного танцю до народження й формування нових сценічних форм. В основі будь-якого стилізованого номера полягає фольклорно- етнографічний матеріал, який передає всю атмосферу історичного середовища та відтворює національний колорит.

Стилізація українського народного танцю полягає в умінні грамотно поєднувати сучасні акробатичні трюки та віртуозні рухи з суто народними танцювальними рухами. Стилізація дає можливість відобразити й передати всю атмосферу національного та історичного середовища, сприяє посиленню виразності в хореографічних творах.

Трансформації піддаються всі структурні елементи українського народного танцю: музика, образність, сюжет, лексика. Все це розвивається, розробляється хореографом, виходячи з власного бачення і творчого індивідуального стилю, наявності ґрунтовних знань щодо класичного, народного, сучасного, бального танцю, знання національних хореографічних особливостей та культури різних народів тощо.

Способи стилізації українського народного танцю вибудовуються за чітким алгоритмом. Спочатку визначаються шляхи стилізації, її етапи та компоненти, а вже потім починається практична робота над хореографічним твором. Способи стилізації, які використовує балетмейстер-постановник для створення хореографічного твору на основі українського народного танцю, повинні відповідати інтересам сучасних виконавців й глядачів з одного боку, а з іншого – зберігати традиції, виховувати особистість засобами народної музики й танцювального фольклору.

Посилання

Василенко К. Ю. Лексика українського народно- сценічного танцю.К.: Мистецтво, 1971. 142 с.

Голдрич О. Хореографія: посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю. Львів: Край, 2003. 160с.

Гутник І. До проблеми стилізації народного танцю. Збірник наукових праць «Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури». К.: НАКККіМ, 2009. № 22. С. 251–257.

Гутник І. Постановка дитячих хореографічних номерів на основі народних ігор та розваг. Театральне та хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 12–13 травня 2005 р.). КНУКіМ, 2005. С. 55–57.

Кривохижа А. Гармонія танцю: навчально- методичний посібник з викладання курсу «Мистецтво балетмейстера» для хореографічних відділень педагогічних університетів. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2006. 100 с.

Купальна Д. О. Стилізація українського народного танцю. Магістерська робота. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2020. 66 с.

Литвиненко В. А. Становлення танцювального драматичного художнього образу у творчій роботі Павла Вірського. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, 2014. Вип. 32. С. 254–260.

Павленко Р. Основні способи стилізації народного танцю. Електронний ресурс. Режим доступу: https://bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2019/02/Руслан-Павленко.pdf

Пісклова І. Особливості обробки танцювального фольклору (на прикладі сучасних постановок). Народна творчість та етнологія, 2015. № 5.С6. 4–70.

Шевченко В. Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України. К.: ДАКККіМ, 2006. 184 с.