ПОЗИЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ НА ПРОБЛЕМУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ЯК ВАЖЛИВОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Анотація

У статті автор характеризує питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему, що охоплює процес становлення як фахівця та його соціалізацію, під час яких майбутній спеціаліст набуває готовності до самостійної, творчої професійної діяльності на основі усвідомлення і суб’єктивного співвіднесення суспільних вимог з власними потенційними (аналіз своїх внутрішніх ресурсів) та наявними здібностями, комплексом внутрішніх умов, набуваючи здатності до самостійного прийняття рішень відносно важливих професійних цілей, які мають сенс як для самого суб’єкту, так і для суспільства. Автор розкриває сутнісні характеристики феномену «професійне самовизначення особистості» з позицій вітчизняних дослідників. Серед найважливіших констант самовизначення фахівця виокремлюється активність, здатність до самостійного вибору, належний рівень відповідальності. Науковець робить акцент на напрямах, підходах та концепціях розвитку зазначеної проблеми: профорієнтаційний, особистісно-діяльнісний та цілісний підходи; соціально-психологічний напрям; концепція системогенезу професійної діяльності та інших.

Автор доводить, що в процесі життєвого шляху особистості спостерігається безпосередня залежність професійного самовизначення від рівня зрілості людини, від характеру і способів ідентифікації особистості співвідносно до професії.

Дослідник наголошує на значущості проблеми самовизначення у процесі становлення фахівця, де зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх спеціалістів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.