ПРОБЛЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ КЕРОВАНОГО САМОНАВЧАННЯ УЧНІВ З ХІМІЇ
Анотація
У статті актуалізується проблема організації керованого самонавчання учнів хімії як одного зі шляхів підвищення якості освіти в умовах дистанційного навчання. Стратегія сучасного освіти полягає в тому, щоб надати можливість усім здобувачам освіти рівні умови та доступ до якісної освіти. У зв'язку з цим гостро постає питання організації керованого самонавчання, яке визначено як самонавчання, в управлінні яким приймають участь як індивідуальна свідомість особистості учня, так і елементи зовнішньої системи. Автором виділено основні завдання педагога з управління самонавчанням: залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності; забезпечення емоційної підтримки учнів, створення ситуації успіху на основі застосування індивідуальних еталонів оцінювання, проведення експертизи отриманого результату як педагогом, так і учнями.
Сформульовано принципи самонавчання учнів хімії: самовизначення учнів у навчальної діяльності, відкритості, зв'язку самонавчання з практикою, наочності, високого рівня труднощі, адаптивності та інтерактивності.
Наголошено, що під час організації керованого навчання учнів хімії необхідно враховувати й особливість самого предмету, а саме: значний зміст, системність, абстрактність, а також те, що провідна роль у вивченні хімії належить саме задачам. Визначено основні складові способу управління самонавчанням хімії: "система задач" (сукупність спеціально підібраних хімічних задач – стандартних і нестандартних як за способом розв’язку, так і за змістом) та "рівень самостійності" (ступінь участі учня в визначенні мети та виборі засобів її досягнення).
На основі аналізу напрямів розвитку та модернізації сучасної системи освіти визначено умови ефективного керованого самонавчання учнів хімії: орієнтація змісту самонавчання на творчий характер навчальної діяльності; реалізація індивідуальної освітньої траєкторії; використання сучасних технологій у відповідності до потреб розвитку освітнього процесу.
Визначено три рівня управління самонавчання учнів хімії: внутрішнє управління (здійснюється відповідно до навчальної програми); внутрішнє самоуправління (підпорядкування внутрішнім спонуканням та мотивам учня); зовнішнє управління (здійснюється викладачем з метою доповнень та корекції внутрішнього управління).
Посилання
Аристотель. Сочинения: в 4 т. М.: Мысль, 1984. Т. 4. 830 с.
Айзенберг А.Я. Самообразование: история, теория и современные проблемы: учеб. пособие для вузов. М.: Высш. шк., 1986. 128 с.
Акманова С.В. Развитие навыков самообучения у студентов университета: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Магнитогорск, 2004. 197с.
Закон України «Про освіту» (в редакції від від 28.07.2022) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Зубра А. С. Учить учиться – требование времени. Адукацыя i выхаванне. 1998. № 3. С. 93–99.
Квас В. М. Педагогічні принципи ефективного самонавчання майбутніх учителів. Науковий потенціал: матеріали Десятої міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Київ, 25 – 27 березня 2014 р. С. 103–108
Плющ В. М. Професійне самовдосконалення майбутніх учителів природничих дисциплін: теоретичні і методичні основи. Кропивницький: ТОВ Поліграф-Сервір, 2019. 415 с.
Наказ МОН №466 від 25.04.2013; в редакції №1155 від 08.09.2020 Положення про дистанційне навчання. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-distancijnogo-navchannya-zareyestrovano-v-ministerstvi-yusticiyi-ukrayini-94735224-vid-28-veresnya-2020-roku
Шарко В.Д., Солодовник А.О. Підготовка вчителя фізики до формування пізнавальної самостійності учнів засобами інформаційних технологій. Інформаційні технології в освіті. 2012. Вип. 235. С. 56–67.