ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ

  • Олена Ігорівна Шаманська Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0002-2677-8983
Ключові слова: освіта дорослих, інноваційні технології навчання, кейс-технології, навчальний процес, кейс-метод

Анотація

У статті досліджено та проаналізовано застосування інноваційних технологій в освіті дорослих в сучасних умовах суспільного розвитку України. Визначено значення та теоретичну сутність поняття «освіти дорослих», основні її компоненти та їх особливості. Окреслено важливість застосування основних інноваційних технологій в освіті дорослих. Аналіз практики освітньої діяльності показав, що саме інноваційні форми навчання стимулюють до отримання нових знань і розкриватимуть та розвиватимуть інтелектуальний потенціал дорослої особистості. Одним із досить ефективних інструментів застосування ефективних інноваційних технологій у навчанні дорослих є використання «Кейс-методу».

Слід також наголосити, що у тлумаченні даного поняття і навіть у його написанні, а саме: «кейс-стаді» або «кейс стаді» немає одностайності. Однак домінантою цього методу є аналіз, тобто проблемно-ситуаційний аналіз, розігрування, дискусія відповідної ситуації. Основною метою застосування методу «case-study» являється спільними зусиллями групи дорослих учнів досить детально та системно проаналізувати визначену ситуацію, а саме «case», що виникає при конкретному положенні справ. А також виробити відповідне практичне рішення, закінчення процесу, надати оцінку запропонованих алгоритмів та здійснити відповідний вибір кращого та ефективного рішення в контексті поставленої проблеми.

Якісним вважається той кейс, який відповідає певним характеристикам, а саме: вміло сформульованою історією, стосуватися важливої проблеми, описувати проблемну ситуацію з прийняттям критичного рішення, містити конкретні порівняння, надавати можливість для узагальнення висновків, мати центральну проблемну ситуацію, давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих рішень, бути оптимальним за розміром, містити оптимальний обсяг інформації, мати широкий спектр вирішення проблеми, забезпечувати зацікавленість аудиторії при вирішенні відповідної проблемної ситуації, стимулювати до роботи в групах, вчити командній роботі, формувати лідерські якості дорослої особистості.

Посилання

Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром. Харків, 2006. 352 с.

Бикова В., Ніколова Н. Тренінг – форма інтерактивного навчання. Освіта. Технікуми, коледжі. 2010. №2. С. 38−40.

Десятов Т.М., Десятов Т.М. Тенденції розвитку освіти дорослих: європейський досвід. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2014. Вип. 1 (8). С. 182−190.

Донченко С., Соколова О. Пошук нових форм методичної роботи. Освіта. Технікуми, коледжі. 2009. № 3. С. 45−46.

Зязюн І. А., Сагач Г. М. Краса педагогічної дії: навч. Посіб. Київ: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 302 с.

Осадченко І.І. Теорія і практика ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи: монографія, 2011. 414 с.

П’ятакова Г.П., Заячківська Н.М. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. 55 с.

Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології: інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004. 616 с.

Подобед В.И. Практическая андрагогика: метод. пособие / под ред. проф. В.И. Подобеда, проф. А.Е. Марона. СПб.: ГНУ «ИОВ РАО», Совеременные адаптивные системы и технологии образования взрослых, 2003. 414 с.

Тодорів Л.Д. Рефлексивні складові самосвідомості та їх розвиток в умовах занять з елементами тренінгу. Практична психологія та соціальна робота. 2003. №2-3. С.79−86.

Опубліковано
2022-09-12
Як цитувати
Шаманська, О. І. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (205), 220-224. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-205-220-224