ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МОНІТОРИНГУ УПРАВЛІННЯ ЧАСОМ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена тим, що вміння управляти часом (здійснювати тайм-менеджмент), проводити моніторинг його використання, упроваджувати часову дисципліну є надзвичайно важливими для майбутнього вчителя інформатики. Зазначено, що павички управління власним часом належать до переліку soft skills, компетентностей, необхідних для успішної соціальної адаптації і професійного розвитку. Майбутні вчителі інформатики мають вміти планувати і організовувати власний час. Мета дослідження полягає в узагальненні досвіду формування навичок моніторингу управління часом у майбутніх вчителів інформатики. Комплексний погляд на чинник часу як основу організації життєдіяльності ставить завдання формування у студентів навичок постійного аналізу та моніторингу витрат часу за пріоритетами. У статті подано результати емпіричного дослідження з метою формування вмінь моніторингу управління власним часом у здобувачів освіти, майбутніх вчителів інформатики. Дослідження проводилося на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Проведене дослідження показало, що до основних причини нераціонального використання часу здобувачі освіти відносять труднощі з увагою та проблеми з плануванням. Самооцінювання навичок управління часом виявило, що студенти високо оцінюють вміння переключати увагу на інші справи, тобто здатність працювати в умовах мультизадачності. Важливим результатом дослідження вважаємо формування у майбутніх вчителів інформатики вмінь моніторингу і діагностики навичок управління часом. Опитування відкриває перспективи для організації різноманітних занять, тренінгів, вебінарів тощо стосовно управління часом, адже воно унаочнює проблемні зони. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці тренінгів тайм-менеджменту для вчителів, а також діагностичного інструментарію для оцінювання результатів формування навичок управління часом.
Посилання
Іваницька С. Б., Галайда Т. О., Толочій Р. М. Впровадження європейських методик тайм-менеджменту в Україні. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. № 21. С. 288–292.
Калініченко Л. Л., Гаврилова А. О. Особливості впровадження тайм-менеджменту на підприємстві. Молодий вчений. 2017. № 4.4 (44.4). С. 60–63.
Куценко В. В. Час як філософська категорія: у пошуках екзистенційної темпоральності. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. 2012. Вип. 110. С. 9–12.
Лазоренко Т. В., Дідченко Ю. О., Михайлова Є. Д. Правила успішного використання тайм-менеджменту. Молодий вчений. 2017. № 1 (41). С. 632–635.
Лугова В. М., Голубєв С. М. Основи самоменеджменту та лідерства: навчальний посібник. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. 212 с.
Лялюк О., Лялюк А., Поліщук О. Використання студентами методів тайм-менеджменту під час самостійного навчання в університеті. Педагогіка безпеки. Том 5. 2020. № 1 С. 18–25.
Маслюківська А. О. Значення тайм-менеджменту для підвищення персональної ефективності. Молодий вчений. 2018. № 11 (63) листопад. С. 467–471.
Мачуліна І. І. Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія молоді» для студентів спеціальності «Соціологія». Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2013. 92 с.
Підручна І. Б. Психологічні особливості часової компетентності особистості. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2012. № 1009. Вип. 49. С. 49–52.
Сухенко Я. Психологічний час як детермінанта індивідуальної освітньої траєкторії особистості. Science and Education. 2018. Iss. 5-6. P. 102–108.
Янцаловський О., Леус О. Психологічні особливості тайм-менеджменту студентів. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2017. Вип. 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2017_4_19.