ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО МІЖНАРОДНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

Анотація

У статті розглядається використання компетентнісно-культурологічного підходу в процесі формування готовності до міжнародної комунікації майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту. Мета дослідження – науково обґрунтувати компетентнісно-культурологічний підхід до формування готовності до міжнародної комунікації майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту. Компетентнісно-культурологічний підхід забезпечує варіативність освіти на основі принципів культурного плюралізму та унікальності кожної культури. Він сприяє рівноправному діалогу між культурами, встановленню контактів із великими традиціями та цінностями народів, а також сприяє взаєморозумінню й взаємозбагаченню. Запропонований підхід призводить до ускладнення особистісно-смислового розвитку майбутніх фахівців, сприяє їх орієнтації в різних типах культури, цивілізації і норм спілкування, а також адекватно впроваджувати явища і факти культури та вибирати відповідні стратегії взаємодії в різних типах міжкультурного спілкування. Особливість даного підходу виникає в тому, що він охоплює не тільки національні культури, але й соціальні субкультури. Питання культурного плюралізму розглядаються в контексті виховання толерантності та лібералізму, коли у особи, що вчиться, є воля вибору як освітнього шляху, так і культурного виміру, які не нав'язуються їй, але є її власними. Таким чином, студенти підтримують уявлення про цінності, орієнтири та життєві стилі різних соціальних груп у суспільстві. Основною метою цього підходу є розвиток емпатії студентів за відношенням до людей різних етносів та соціальних шарів, а також навчання їх допомоги ці різниці під час міжкультурного спілкування. Компетентнісно-культурологічна модель сучасної соціально-гуманітарної освіти можлива при умові пріоритету свободи і культурного плюралізму, заснованого на пошуку погодження і консенсусу в процесі творчого діалогу. У цьому плані полікультурний і поліетнічний вимір є детермінантою сучасної вищої професійної фізкультурної освіти, а взаємозв’язок їх складових є головною умовою реалізації компетентнісно-культурологічної парадигми у формуванні готовності до міжнародної комунікації майбутніх фахівців фізичної культури та спорту.