ПРОБЛЕМА ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

  • Ярослав Володимирович Галета Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-0484-529X
Ключові слова: діагностика, особистість, явище, інформація, прогноз

Анотація

Діагностика перебігів і результатів навчання, зокрема, сформованість умінь, є невід’ємним елементом структури навчального процесу, а на сьогодні ‒ невід’ємним компонентом сформованих компетентностей.

У дослідженні на основі аналізу історичних витоків, принципів, функцій, структури, методів діагностичної діяльності визначені основні позиції що до реалізації діагностичних процедур. До принципів педагогічної діагностики віднесемо такі: науковості, системності, достовірності, об’єктивності, технологічності, економності, доступності, систематичності, послідовності, гласності. Виокремлено структуру і методи педагогічної діагностики. Проаналізовано сучасні вимоги до досліджуваного явища.

Під педагогічною діагностикою розуміємо пізнавально-перетворювальну діяльність, що полягає у вивченні та врахуванні індивідуальних і групових особливостей, станів, властивостей учасників навчально-виховного процесу з метою забезпечення його ефективності. З’ясовано особливості педагогічної діагностики. Відповідно до принципів системного підходу педагогічна діагностика розглядається як цілісна сукупність структурних (мета, педагогічний діагноз, методи, об'єкти, суб'єкти) і функціональних (завдання, етапи, види, функції, принципи) компонентів, що перебувають у тісному взаємозв'язку і забезпечують реалізацію педагогічних завдань на основі визначення індивідуальних і групових особливостей, станів і властивостей суб’єктів навчально-виховного процесу.

Метою даної роботи є обґрунтування закономірностей і розробка вимог до проектування системи педагогічної діагностики, що й здійснюється на підставі принципів навчання, аналізу психолого-педагогічної літератури і власного досвіду.

Встановлено, що cучасний стан вимог до педагогічної діагностики вимагає концептуального обґрунтування комплексу вимог, системності проведення діагностики, професійної розробки діагностичного інструментарію, комплексного використання методик різного типу для комплексного оцінювання рівня розвитку особистісних характеристик.

Перспективою подальшого дослідження є систематизація висунутих вимог, розробка конкретних технологій, методів і прийомів, що відповідають цим вимогам.

Посилання

Боднар О. С. Проблеми відбору експертів та комплексної оцінки їх компетенцій. Освіта і управління. 2005. Т.8. №1. С. 114–118.
Галета Я. В. Соціальна зрілість особистості в умовах оновлення інформаційної культури суспільства. Харків : Мачулін, 2018. 416 с.
Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. К. Ингенкамп. М : Педагогика, 1991. 240 с.
Лебедик М. П. Технологія атестації цілісного розвитку особистості на основі оцінок соціальної зрілості учасників педагогічного процесу. Полтава : РВВ ПУСКУ, 2003. 305 с.
Моргун В. Ф. Індекс Лебедика як засіб атестації та самовдосконалення цілісного розвитку особистості. Технологія атестації цілісного розвитку особистості на основі оцінок соціальної зрілості учасників педагогічного процесу. Полтава : РВВ ПУСКУ, 2003. С. 6–13.
Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. К. : МАУП, 2003. 368 с.
Опубліковано
2023-08-29
Як цитувати
Галета, Я. В. (2023). ПРОБЛЕМА ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (209), 33-38. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-33-38