МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ КРАЇН ЄВРОПИ ТА США
Анотація
Стаття висвтілює питання застосування музичної терапії в соціокультурому просторі країн Європи та США. Розглядаються основні принципи музичної терапії та її застосування в різних сферах життя, включаючи медицину, освіту та реабілітацію. Автори зосереджують увагу на різних підходах до музичної терапії та її різних формах, таких як індивідуальна терапія та групова терапія.
Особлива увага приділена використанню музичної терапії для дітей та підлітків, людей похилого віку та людей з різними видами інвалідності.
Для проведення наукового аналізу музичної терапії у соціокультурному просторі країн Європи та США було розглянуто історичні передвісники музичної терапії на цій території. Короткий опис музики та медицини первісних часів допоможе пояснити, як сучасна музикотерапія виявляється сумісною з сучасним науковим підходом до роботи з людськими вадами. В історичному плані феномен музики завжди був тісно пов'язаний із світоглядними уявленнями людини. «Музично-гносеологічна» діяльність людини була обумовлена глибинною внутрішньою потребою пізнання світу, самого себе, свого місця у світі, прагненням знайти точку опори у вигляді закону гармонії, що пояснює доцільність зовнішніх і внутрішніх станів, що переживаються. У статті наводяться приклади успішних проектів з музичної терапії у країнах Європи та США, включаючи програми для людей з аутизмом, дерпесією, та іншими фізичними та психічними захворюваннями. Також розглядаються різні методики та інструменти, що використовуються в музичній терапії, такі як співпраця з музикантами та звукотерапія. Висвітлюються головні виклики та перешкоди впровадження музичної терапії у соціокультурний простір країн Європи та США, такі як недостатня фінансова підтримка та недостатня кількість кваліфікованих фахівців у цій галузі.
У підсумку, стаття демонструє важливість музичної терапії як інструменту покращення як фізичного так і психологічного здоров’я людей різних вікових категорій та які проживають в різних соціокультурних умовах.
Посилання
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.
Дашак А. Ю. Божественна природа звуку : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. культури і мистецтв. Львів : Світ, 2003. 108 с.
Драганчук В. Музична терапія: теорія та історія. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. 225 с.
Історія педагогіки / За ред. проф. М. В. Лев- ківського, докт.пед.наук О. А. Дубасенюк. Житомир: Житомирський державний педагогічний університет, 1999. 336 с.
Червінська І. «соціокультурний простір гірської школи як історичне, етносоціальне, освітньо-культурне явище та предмет наукових студій». Гірська школа Українських Карпат. 2020. Вип. 23. Листопад, С. 148-153.
American Music Therapy Association. URL: https://www.musictherapy.org/ (Last accessed: 09.01.2023).
Bonde L. O. Definitions of Music Therapy. In: S. L. Jacobsen, I. N. Pedersen & L. O. Bonde (Eds.). A Comprehensive Guide to Music Therapy (2-nd ed.). London, Jessica Kingsley Publishers, 2019. P. 29-39.
Boso M. Effect of long–term interactive music therapy on behavior profile and musical skills in young adults with severe autism. Journal of Alternative and Complementary Medicine. 2007. Vol. 13. №7. P. 709–712.
Goodman K. D. Music therapy. In: Arieti S., Brodie H. K.
Edgerton, C. L. The effect of improvisational music therapy on the communicative behaviors of autistic children. Journal of Music Therapy, 1994. 31(1). P. 31–62. URL: https://doi.org/10.1093/jmt/31.1.31. (Last accessed: 12.01.2023).
Fukui H. & Toyoshima K. Music facilitate the neurogenesis, regeneration and repair of neurons. Medical hypotheses, 2008. Vol. 71, №5. 765–769. URL: https://doi.org/10.1016/j.mehy.2008.06.019 (Last accessed: 14.01.2023).
Kűng H. Wolfgang Amadeus Mozart – Spuren der Transzendenz. Berlin : Piper, 1998.
Möckel, M., Röcker, L., Störk, T., Vollert, J., Danne, O., Eichstädt, H., Müller, R., & Hochrein, H. Immediate physiological responses of healthy volunteers to different types of music: cardiovascular, hormonal and mental changes. European journal of applied physiology and occupational physiology. 1994. Vol. 68, № 6. P. 451–459.
Muskatevc L. C. "The Role of Music Therapy in the Clinical Setting" in Music Therapy. Lawrence, Kansas: The Allen Press,. 1961. p. 42.
Paul Nettl, ed., The Book of Musical Documents. New York : Philosophical Library, 1948. 381 p.
Reich W. The sexual revolution: toward a self-regulating character structure. Macmillan, 1971. 290 p.
Richard M. Graham The Education of the Music Therapist. College Music Symposium. 1974. Vol. 14 pp. 50-59.
Ridder, H.M., Lerner, A., & Suivini, F. The role of the EMTC for development and recognition of the music therapy profession. Approaches: Music Therapy & Special Music Education, Special Issue. 2015. Vol. 7, №1. P. 13-22.
Music according to the Harmony Laws of Nature. URL: https://www.peterhuebner.com/en/Medical-Music/ (Last accessed: 14.01.2023).
Wigram T., Dileo C. The effect of vibroacoustic therapy compared with music and movement based physiotherapy on multiply handicapped patients with high muscle tone and spasticity. Music Vibration and Health. Cherry Hill, New Jersey: Jeffrey Books, 1997. p.143–148.
Wigram, T., Pedersen, I. N. & Bonde, L. O. (Eds.). A Comprehensive Guide to Music Therapy. Theory, Clinical Practice, Research and Training. London, Jessica Kingsley Publishers, 2002. 384 p.
Woodward A. Music therapy for autistic children and their families: a creative spectrum. British Journal of Music Therapy. 2004. Vol. 18. № 1. P. 8–14.
